Котляревський Арсеній Миколайович

Визначення і загальна характеристика

КОТЛЯРЕ́ВСЬКИЙ Арсеній Миколайович (02(15). 01. 1910, С.-Пе­тербург — 18. 12. 1994, Київ) — музикознавець, органіст, педагог. Чоловік В. Бакєєвої, батько Івана, дід Олени Котляревських. Професор (1964). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1954). Член СКУ (1957). Закін. Ле­нінгр. консерваторію (нині С.-Пе­тербург, істор.-теор. ф-т, 1935, кл. Р. Грубера; орган. ф-т, 1938, кл. І. Браудо), де й викладав 1937–50 (з перервою). Заст. дир., завідувач кафедри історії музики Ташкент. консерваторії (1947–50), заст. дир. Львів. консерваторії (1951–60), ректор (1960–68) Новосибір. консерваторії (РФ), завідувач кафедри історії музики Донец. муз.-пед. інституту (1968–70), проф. кл. органа Київ. консерваторії (1970–81). Відтоді — худож. кер. і дир. Респ. Будинку орган. та камер. музики (Київ). Серед учнів — ор­ганісти Г. Булибенко, Н. Висіч, О. Дмитренко, В. Коростельов, В. Кошуба; музикознавці В. Заде­рацький, В. Москаленко, С. Пав­лишин, Т. Тукова. К. — автор ори­гін. транскрипцій для органа, ін­терпретатор низки орган. творів. У репертуарі — твори А. Кабельсона, А. Солера, А. Резона, Д. Ґабріелі, Дж. Фрескобальді, Я. Свелінка, Й.-С. Баха, Ф. Ліста, С. Франка, З. Кодая, М. Глінки, С. Танєєва, О. Глазунова, а також транскрипції для органа творів М. Римського-Корсакова, М. Колесси, С. Людкевича та ін. К. — автор низки музикознав. пу­блікацій, присвяч. творчості Й.-С. Баха, Ґ.-Ф. Генделя, М. Юді­на та ін. У співавт. з дружиною здійснив розшифровку цифрованого баса (партія органа) в «Реквіємі» В.-А. Моцарта.

Завантажити статтю