Кизя Лука Єгорович
КИ́ЗЯ Лука Єгорович (08(21). 02. 1912, с. Жихове, нині Середино-Буд. р-ну Сум. обл. — 29. 12. 1974, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1967; без захисту дис.). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Черніг. учител. (1940) і Київ. пед. (1948) інститути. У 1941–43 — комісар з’єднання партизан. загонів і чл. штабу партизан. руху Рівнен. обл., секр. підпіл. Рівнен. обкому КП(б)У; 1944–51 — директор респ. виставки «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників»; 1951–56 — голова правління Укр. товариства культур. зв’язків із закордоном; 1956–59 — заступник міністра вищої освіти УРСР; 1959–61 і 1967–74 — старший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР (Київ); 1961–64 — постій. представник УРСР при ООН; 1964–67 — заступник міністра вищої і серед. спец. освіти УРСР. Досліджував партизан. рух періоду 2-ї світової війни.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Народні месники. Л., 1960; Великое испытание дружбы советских народов. К., 1961; Основные вопросы партизанского движения на Украине в период Великой Отечественной войны (1941–1945). К., 1965; Ковпак. Москва, 1973 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
