КОХНО́ Катерина Микитівна (22. 09. 1925, с. Мліїв, нині Городищен. р-ну Черкас. обл.) — психолог, політична діячка Сестра В. Кохна. Навч. у Харків. (1942–43) і Вінн. (1943) мед. ін­ститутах та на Мед.-природн. фахових курсах у Льво­ві (1943–44). На­прикінці 2-ї світової війни виїхала до Німеч­чини. Від 1945 навч. в УВУ в Мюнхені, де 1950 здобула ступ. д-ра філософії (дис. «Критичний аналіз основ радянської освітньо-вихов­­ної системи»). У тому ж році емігрувала до США. У Нью-Йорку 1952–56 навч. у Колумбій. університеті, 1955–59 викладала в Укр. тех. ін­ституті; водночас 1957–58 — у Чиказ. університеті; 1958–62 — в Університеті Ло­йо­ли (Чикаґо); 1959–60 — в Іл­ліной. технол. ін­ституті; 1962–63 — у Сіеттл. університеті (шт. Вашинґтон); 1964–66 — доцент кафедри філософії Пн.-Зх. університету (Чикаґо); від­тоді — проф. психології Держ. коледжу «Кларіон» (м-ко Кларіон, шт. Пенсильванія). Консультант Комітету з дослідж. комуніст. режимів при Кон­гресі США (за президентства Д. Айзен­гавера). Спів­працювала із Р. Рей­ґаном і Дж. Бушем (старшим) під час проведе­н­ня їхніх президент. кампаній, від­значена офіц. грамотами і подяками. Авторка зві­ту Палати пред­ставників Конгре­су США (83-й зʼїзд, 1954–55), а також наук. праць про роль кори головного мозку людини у навч., психіч. здоровʼї та поведінці.