Кацман Євген Олександрович
КА́ЦМАН Євген Олександрович (26. 06(08. 07). 1890, Харків — 31. 07. 1976, Москва) — живописець, графік. Член-кореспондент АМ СРСР (1947). Народний художник РСФРР (1969). Навч. у Саратов. Боголюбов. рисув. училищі (1902–05; викл. В. Коновалов; виключ. за участь у страйку), рисув. школі Товариства заохочення мистецтв у С.-Петербурзі (1906–07; викл. М. Реріх, О. Щусєв; виключ. за приналежність до марксист. гуртка), приватно в Я. Ґольдблата, закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1916; викл. К. Коровін, С. Малютін). Учасник худож. виставок від 1908. Персон. — у Москві (1935, 1947, 1950). Співзасн. (1922) і ген. секр. Асоц. художників рев. Росії. Автор кн. «Записки художника» (Москва, 1962). Створював портрети, жанр. композиції, використовуючи олію, сангіну, вугілля, пастель. Для творчості К. характерні зображал.-конкретне відтворення та пропаганда нових явищ післярев. побуту. У статич. групових портретах — підкреслено обʼєм. моделювання і ретел. відтворення деталей. Окремі роботи зберігаються у ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Ф. Дзержинський» (1923), «М. Фрунзе» (1925), «І. Шадр» (1932), «І. Бродський» (1934), «Кіра» (1936), «Читання конституції» (1939), «І. Рєпін» (1944), «Дівчина зі снопом» (1945).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
