Качинська військова авіаційна школа

КА́ЧИНСЬКА ВІЙСЬКО́ВА АВІАЦІ́ЙНА ШКО́ЛА — спеціалізований навчальний заклад, що готував військових льотчиків. Засн. 1910 на добровіл. пожертви насел. як Севастоп. офіцер. школа авіації з метою підготовки льотчиків із офіцерів усіх родів військ. Із 2-х тис. добровольців відібрано 10 (за кількістю наявних літаків). Першими інструкторами стали льотчики, які отримали дипломи пілотів у Франції, — М. Єфимов, Б. Матиєвич-Мацієвич, М. Зеленський, М. Комаров, Г. Піотровський, а також Є. Руднєв — перший військ. льотчик, підготовлений у Росії. Школа мала теор., заг. і спец. класи, навч. було безкоштовним, випуски — двічі на рік. 1911 здійснила перший випуск, 1912 переведена на р. Кача за 23 км від Севастополя, де для її потреб збудовано авіац. майстерні, дослідні лаб., цегляні ангари на 100 літаків, обладнано великий польовий аеродром (нині смт Кача Севастоп. міськради). Школа започаткувала масову підготовку пілотів: 1911–17 випущено 609 льотчиків (50 % від заг. кількості у країні), серед яких 233 — льотчики-солдати. Її викл. розробили першу в світі інструкцію з бойового застосування авіації; В. Дибовський уперше використав аероплан для розвідки й фотографування занурених підвод. човнів; Д. Андреаді здійснив рекорд. переліт із Севастополя у С.-Петербург; М. Єфимов виконав фігури вищого пілотажу та перший політ на супровід ескадри Чорномор. флоту; К. Арцеулов увів і вивів літак із штопора. 1922 об’єднана із переведеною в Качу Зарай. льот. школою № 1 (її історія розпочинається зі створ. 1914 побл. С.-Петербурга Гатчин. авіац. школи) у Першу військ. школу льотчиків. Випускники брали участь у порятунку пасажирів пароплава «Челюскін» (М. Слєпньов), у складі екіпажу В. Чкалова здійснили безпосадк. переліт за маршрутом Москва–Пн. полюс–Ванкувер (Г. Байдуков, О. Бєляков). З. Кокоріна стала першою у світі військ. льотчицею та інструктором школи, її учениця П. Осипенко встановила 5 світ. жін. авіац. рекордів. Тут навчалися діти вищого рад. керівництва — Й. Сталіна, А. Мікояна, М. Фрунзе та ін. Від 1938 — Качин. червонопрапорна авіац. школа. 1941–45 підготувала 2228 льотчиків, 290 з яких удостоєно звання Героя Рад. Союзу (О. Покришкін — тричі, С. Амет-Хан, І. Степаненко — двічі). Від 1945 — училище, яке 1947 переведене у м. Мічурінськ (Тамбов. обл.), 1954 — у м. Сталінград (нині м. Волгоград), 1998 — у м. Армавір (Краснодар. край; усі — РФ) й об’єднане з місц. військ. училищем у Армавір. військ. авіац. інститут (того ж року розформований). Бойовий прапор училища й істор. формуляр зберігаються у 783-му навч. авіац. червонопрапор. центрі підготовки льот. складу (м. Армавір).

Літ.: Пунтус В. Г. Крылья Качи. Волгоград, 1970; Гордеев В. Икары крымского неба. Из истории авиации в Крыму 1841–1941. Феодосия, 2006.

І. К. Спиридонова́