Качинська військова авіаційна школа

Визначення і загальна характеристика

КА́ЧИНСЬКА ВІЙСЬКО́ВА АВІАЦІ́ЙНА ШКО́ЛА — спеціалізований на­вчальний заклад, що готував військових льотчиків. Засн. 1910 на добровіл. пожертви насел. як Севастоп. офіцер. школа авіації з метою під­готовки льотчиків із офіцерів усіх родів військ. Із 2-х тис. добровольців ві­ді­брано 10 (за кількістю наявних літаків). Першими ін­структорами стали льотчики, які отримали дипломи пілотів у Франції, — М. Єфимов, Б. Матиєвич-Мацієвич, М. Зеленський, М. Комаров, Г. Піотровський, а також Є. Руднєв — перший військ. льотчик, під­готовлений у Росії. Школа мала теор., заг. і спец. класи, навч. було без­коштовним, випуски — двічі на рік. 1911 здійснила перший випуск, 1912 пере­ведена на р. Кача за 23 км від Севастополя, де для її потреб збудовано авіац. майстерні, дослідні лаб., це­гляні ангари на 100 літаків, обладнано великий польовий аеро­дром (нині смт Кача Севастоп. міськради). Школа започаткувала масову під­готовку пілотів: 1911–17 випущено 609 льотчиків (50 % від заг. кількості у країні), серед яких 233 — льотчики-солдати. Її викл. роз­робили першу в світі ін­струкцію з бо­йового за­стосува­н­ня авіації; В. Дибовський уперше викори­став аероплан для роз­відки й фото­графува­н­ня занурених під­вод. човнів; Д. Андреаді здійснив рекорд. пере­літ із Севастополя у С.-Петербург; М. Єфимов виконав фігури вищого пілотажу та перший політ на су­провід ескадри Чорномор. флоту; К. Арцеулов увів і вивів літак із штопора. 1922 обʼ­єд­нана із пере­веденою в Качу Зарай. льот. школою № 1 (її історія роз­починається зі створ. 1914 побл. С.-Петербурга Гатчин. авіац. школи) у Першу військ. школу льотчиків. Випускники брали участь у порятунку пасажирів пароплава «Челюскін» (М. Слєпньов), у складі екіпажу В. Чкалова здійснили без­посадк. пере­літ за маршрутом Москва–Пн. полюс–Ванкувер (Г. Байдуков, О. Бєляков). З. Кокоріна стала першою у світі військ. льотчицею та ін­структором школи, її учениця П. Осипенко встановила 5 світ. жін. авіац. рекордів. Тут на­вчалися діти вищого рад. керівництва — Й. Сталіна, А. Мікояна, М. Фрунзе та ін. Від 1938 — Качин. червонопрапорна авіац. школа. 1941–45 під­готувала 2228 льотчиків, 290 з яких удостоєно зва­н­ня Героя Рад. Союзу (О. Покришкін — тричі, С. Амет-Хан, І. Степаненко — двічі). Від 1945 — училище, яке 1947 пере­ведене у м. Мічурінськ (Тамбов. обл.), 1954 — у м. Сталін­град (нині м. Волго­град), 1998 — у м. Армавір (Краснодар. край; усі — РФ) й обʼ­єд­нане з місц. військ. училищем у Армавір. військ. авіац. ін­ститут (того ж року роз­формований). Бо­йовий прапор училища й істор. формуляр зберігаються у 783-му навч. авіац. червонопрапор. центрі під­готовки льот. складу (м. Армавір).

Літ.: Пунтус В. Г. Крылья Качи. Волго­град, 1970; Гордеев В. Икары крымского неба. Из истории авиации в Крыму 1841–1941. Феодосия, 2006.

І. К. Спиридонова́

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю