Качинський вік і регіоярус

КА́ЧИНСЬКИЙ ВІК І РЕГІОЯ́РУС (від назви р. Кача у Криму) — вік палеогенового періоду та відклади, що утворилися в той час. У якості «ярусу» Качин. регіоярус (К. р.) виокремлений 1962, затверджений рішенням Міжвідом. стратигр. комітету СРСР 1964. Стратотип. розріз — відслонення на лівому березі р. Бельбек побл. с. Танкове Бахчисарай. р-ну. У стратигр. схемах палеоген. відкладів України 1987 і стратигр. схемах фанерозой. утворень України 1993 наведений у ранзі «горизонту», у Стратигр. кодексі України 1997 — у ранзі «регіоярусу». К. р. співставляють з верх. частиною зеландського і танетським ярусами Міжнар. стратигр. шкали, качин. вік відповідає часовому інтервалу 59,7–55,8 млн р. тому. Відклади К. р. поширені тільки в межах Пд. України, зокрема в Причорномор. западині та Криму; до його складу входять мирнен., очаків., лазурнен. і качин. світи. За літол. ознаками К. р. суттєво відрізняється від підстелюючих відкладів білокам’ян. регіоярусу та перекриваючих відкладів бахчисарай. регіоярусу, контактні границі з якими практично завжди дуже чіткі, ерозійні. Він представлений переважно мергелями, глинами, аргілітами та вапняками потуж. до 350 м. З мілковод. зонами качин. мор. басейну пов’язані товщі прибережно-мор. піщано-глинисто-пісковик. відкладів потуж. до 20–30 м. Качин. відклади добре охарактеризовані палеонтологічно, у фаціально різноманіт. утвореннях встановлені молюски, форамініфери, нанопланктон, диноцисти, остракоди, мор. їжаки, брахіоподи, губки. Див. також Кайнозойська ера і група та Палеогеновий період і палеогенова система.

Літ.: Зосимович В. Ю., Зернецький Б. Ф., Андреєва-Григорович А. С., Люльєва С. А., Маслун Н. В., Рябоконь Т. С., Шевченко Т. В. Регіояруси палеогену платформної України // Зб. наук. пр. Інституту геол. наук НАНУ. К., 2005.

В. Ю. Зосимович

Рекомендована література

Зосимович В. Ю., Зернецький Б. Ф., Андреєва-Григорович А. С., Люльєва С. А., Маслун Н. В., Рябоконь Т. С., Шевченко Т. В. Регіояруси палеогену платформної України // Зб. наук. пр. Інституту геол. наук НАНУ. К., 2005.