КА́ШИН Володимир Леонідович (30. 03(12. 04). 1917, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. — 17. 04. 1992, м. Ган­новер, Німеч­чина) — письмен­ник. Член СПУ (1950). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Київський університет (1941). Працював зав. ред. дит. літ-ри видавництва «Молодь» (1945–50), завідувач від­ділу прози ж. «Дні­про» (1950–51; обидва — Київ). Дебютував 1942. Автор зб. оповідань для дітей «Після салюту» (1949), «Мои друзья» (1953), «Оповіда­н­ня» (1956), повісті «З нами були дівчата» (1959), дилогії «Гнані крізь морок» (1964) та «Навздогін за жи­т­тям» (1970), романів «Дівчина долі шукала» (1957; у спів­авт. із В. Єфимовим), «На вечірнім прузі» (1962), «Тайники роз­криваються вночі» (1967); серії детектив. романів «Справедливість — моє ремесло» — «Вирок було виконано» (1968), «Таємниця забутої справи» (1973), «Тіні над Латорицею» (1975), «Чужа зброя» (1979; на Київ. кіностудії ім. О. Довженка 1985 знято фільм «У привидів у полоні»), «По той бік добра» (1981), «Сліди на воді» (1983; серію ви­дано окремо — 1983, т. 1; 1985, т. 2), пʼєси «Легкі гроші» (1980). До кн. «…І жодної версії!» (1990) уві­йшли однойм. роман, повість «Готується вбивство», драма «День народже­н­ня». Деякі твори К. пере­кладено рос., латис., угор., франц., азерб., башкир., татар., польс., чес., словац. мовами.