Кашперівка
КА́ШПЕРІВКА — село Тетіївського району Київської області. Знаходиться на р. Роська (притока Росі, бас. Дніпра), за 138 км від Києва та за 7 км від райцентру. Площа 6,3 км2. Насел. 3689 осіб (2001), переважно українці. Тер. села була заселена з давніх часів, про що свідчать 4 кургани на його околицях. Побл. К. знайдені 3 золоті римські монети 2 ст. та золота бляшка. Вперше згадується в писем. джерелах наприкінці 16 — на поч. 17 ст. як володіння Кошки. Потім К. належала Острозьким, пізніше — А. Вільзі. 1629 тут збирали податки з 77-ми дворів. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, зокрема у битві під Берестечком. 1664 налічувалося 12 дворів, діяли 3 невеликих млини. 1667 після Андрусів. перемирʼя К. залишилася в складі Польщі. У 18 ст. — у власності магнатів Лєдоховських. 1738 було 160 дворів, мешкало 905 осіб. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. Згодом село стало волос. центром Таращан. пов. Київ. губ. У 1-й пол. 1860-х рр. мешкало 1685 осіб (з них 42 поляки та 20 євреїв), працювали цегел., винокур. і цукр. (збудований 1856 на місці гуральні; 1860 виробив 19 125 пудів, 1879 — 52 тис. пудів, 1884 — 103,5 тис. пудів, 1913 — 368 407 пудів цукру; нині ТОВ «Призма-14») заводи. Тривалий час село належало родині Ташкевичів. Наприкінці 19 ст. К. у них придбав О. Змигродський. Останній заклав невеликий парк (6 га) і збудував садибу з таєм. ходом у мислив. будинок, який знаходився на околиці лісу (донині збереглися парк і садиба). 1907–10 у селі створ. аматор. драм. гурток, у якому починала актор. діяльність уродженка К. нар. арт. УРСР Л. Мацієвська. 1915–17 на цукр. заводі працював письменник С. Тудор (Олексюк). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1925 налічувалося 1009 дворів і 4125 жит. Кашперівці потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 177 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 17 липня 1941 до 1 січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 283 жит. Нині у К. — заг.-осв. школа, 2 дитсадки; Будинок культури, б-ка; амбулаторія. Реліг. громади: УПЦ КП, свідків Єгови, християн віри євангельської. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятні знаки жертвам голодомору та воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців також — фахівець у галузі генетики та селекції буряків, чл.-кор. Рос. академії с.-г. наук А. Корнієнко, поет О. Єрмолаєв, Герой Радянського Союзу А. Степовий.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
