Коцка Андрій Андрійович

КО́ЦКА Андрій Андрійович (23. 05. 1911, Ужгород — 03. 11. 1987, там само) — живописець, графік. Народний художник УРСР (1982). Член СХУ (1946). В Ужгороді закін. учител. семінарію (1931), навч. у Публіч. школі малювання (1931; викл. Й. Бокшай, А. Ерделі), Рим. АМ (1940–42; викл. Ф. Феррацці) та Академії св. Луки. Учителював 1931–44 у початк. школах Підкарп. Русі. Від 1946 — засн. і дир. Будинку нар. творчості Закарп. України; 1948–50 — викладач Ужгород. училища приклад. мистецтва. Учасник міських, обл., всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1933. Персон. — в Ужгороді (1933, 1935, 1981), Києві (1981), Москві (1983), Требішуві (1984), Пряшеві (1985; обидва — Словаччина), Будапешті (1986). Створював ліричні натюрморти, багатофігурні жанр. і монум.-декор. композиції з життя верховинців, особливу увагу приділяючи жін. та дит. тематиці. К. продовжив класичну традицію європ. постімпресіонізму кін. 19 ст., що сформувався під впливом ідеаліст. гасел неокантіанства про «подвійну» реальність. У концепції К. пріоритетність чистоти Всесвіту, Людини, Космосу розвинулася під впливом першоджерел язичництва як різновиду платонізму. Центр. герої творчості К. — верховинці, потрактовані як неотип первіс. людей. Еволюціонував до узагальненого розуміння образу та декор. колірного викладу. Роль ідеал. героїні виконує звичайна жінка-трудівниця. Постімпресіоніст. синтетизм К. побудовано на амбівалентності архаїч. уяви художника про універсал. модель світу. Ідеал. буття розглядав одночасно і як частину підпорядкованої та ідеалізованої спільноти, і як ізоморф. Космос загалом. Пошук ідеал. форми мистецтва у творчості К. призвів до синтезу каноніч. стандартів європ. культури з природ. силою укр. нар. мистецтва. 1988 в Ужгороді створ. Коцки А. Меморіальний будинок-музей. Окремі полотна зберігаються у музеях України, Словаччини, Чехії, Італії, Угорщини, а також ДТГ (Москва).

Тв.: «Зима в селі Тихе» (1930-і рр.), «Зима. Неділя в селі Тихе» (1933), «Верховинці» (1935), «У селі», «Ярмарок» (обидва — 1939), «Натюрморт з омаром» (1940), «Т. Яблонська» (1948), «Словацька дівчина», «Старий колгоспник» (обидва — 1951), «Дівчина з Колочави» (1952), «Верховина» (1956), «Дівчина з мотикою» (1960-і рр.), «Гуцульська осінь», «Мати» (обидва — 1960), «Наречена» (1960; 1968), «Подруги» (1960; 1970), «Смарагдова весна» (1966), «Весна», «Гуцулки з села Богдан» (обидва — 1967), «Гуцульська наречена» (1970), «Зима» (1973), «Веснянка» (1976), «Тюльпани у саду» (поч. 1980-х рр.).

Літ.: Андрій Коцка: Альбом. К., 1973; Андрей Коцка: Каталог выставки. Москва, 1983; Біксей Л. Ідеал, реалізований через образ (95-річчя від дня народж. А. Коцки) // ОМ. 2007. № 1.

О. Г. М’ясищева

Основні твори

«Зима в селі Тихе» (1930-і рр.), «Зима. Неділя в селі Тихе» (1933), «Верховинці» (1935), «У селі», «Ярмарок» (обидва – 1939), «Натюрморт з омаром» (1940), «Т. Яблонська» (1948), «Словацька дівчина», «Старий колгоспник» (обидва – 1951), «Дівчина з Колочави» (1952), «Верховина» (1956), «Дівчина з мотикою» (1960-і рр.), «Гуцульська осінь», «Мати» (обидва – 1960), «Наречена» (1960; 1968), «Подруги» (1960; 1970), «Смарагдова весна» (1966), «Весна», «Гуцулки з села Богдан» (обидва – 1967), «Гуцульська наречена» (1970), «Зима» (1973), «Веснянка» (1976), «Тюльпани у саду» (поч. 1980-х рр.).