БОКША́Й Йосип Йосипович (02. 10. 1891, с. Кобилецька Поляна, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. — 19. 10. 1975, Ужгород) — живописець. Батько Й. Бокшая. Народний художник СРСР (1963), член-кореспондент АМ СРСР(1958). Член СХ УРСР (1946). У 1910–14 навч. на пед. від­діл. Будапешт. АМ у І. Ревеса — угор. живописця кін. 19 - поч. 20 ст. Захоплювався творчістю Рем­брандта, Д. Веласкеса, Ф. Гальса, А. Дюрера та Ф. де Ґойї. Від 1912 — вчитель малюва­н­ня та кресле­н­ня в Ужгород. гімназії, від­крив першу в Ужгороді художню школу (1927) разом з А. Ерделі. Ініціатор створе­н­ня Товариства діячів образотвор. мистецтва на Під­карпат. Русі (1931). Викладав в Ужгород. училищі приклад. мистецтва (1945–57), Львів. ін­ституті прикладного та декоративного мистецтва(1951–57). Працював у жанрах багатофігурних композицій, порт­рета, натюрморту, пейзажу тощо. Першою широкою ре­презентацією творчості Б. була персон. ви­ставка у Празі 1926. У 30-х рр. ви­ставки від­булися у Брно, Братиславі, Мукачеві, Будапешті. Вже в ран­ніх роботах («Село Ужок», 1930, «Ужгородський замок», 1931, «Верховинець», 1934, «Май­дан», 1937) Б. виявив своєрідне композиц. та колористичне мисле­н­ня. Показав досконале володі­н­ня технікою фрески й темпери у роз­писах кафедр. собору, єпис­коп. каплиці василіан. монастир. церкви в Ужгороді. Для робіт Б. характерні чітка й монум. пластика, реалістичний академ. рисунок, звучний золотистий колорит. Серед творів — «Бокораші» (1946–47), «Верховини», «Великий верх» (обидва - 1950), «Карпатські ліси» (1951), «Зу­стріч на полонині» (1957). Твори зберігаються в ДТГ, НХМ, Закарп. ХМ, Нац. музеї у Львові.