Розмір шрифту

A

Кашперо-Миколаївка

КА́ШПЕРО-МИКОЛА́ЇВКА (до серед. 19 ст. — Миколаївка) — село Баштанського ра­йону Миколаївської області. Кашперо-Микол. сільс. раді під­порядк. села Зелений Гай, Катеринівка, Любарка, Новопетрівка, Новофонтанка та Свобода. Знаходиться на правому березі р. Громоклія (притока Інгулу, бас. Пів­ден­ного Бугу), за 35 км від райцентру. Площа 1,03 км2. Насел. 521 особа (2001), пере­важно українці. Побл. К.-М. зна­йдено знаря­д­дя праці епохи мезоліту, побл. Свободи — залишки поселе­н­ня епохи ран­ньої бронзи, побл. К.-М., Новопетрівки та Новофонтанки — залишки 5-ти поселень епохи бронзи, 2 поселе­н­ня скіф. часу, поселе­н­ня та могильник черняхів. культури. На берегах Громоклії та Інгулу роз­ташовувалося декілька зимівників запороз. козаків. Село засн. 1778, коли цар. уряд виділив на цій тер. землі під­полковнику Війська Донського В. Касперову. Згодом отримало назву Миколаївка (у 1780-х рр. була споруджена церква св. Миколая). Тоді ж тут вже нараховувалося 40 дворів. 1787–88 у маєтку Касперова знаходилася штаб-квартира командувача Бузьким єгер. корпусом М. Кутузова. Побл. поселе­н­ня було збудоване укріпле­н­ня, т. зв. Микол. фортеця. Під керівництвом М. Кутузова тут формувалося Чорномор. козац. військо. У документах, датованих 1827, Миколаївка згадується як містечко. Зручне роз­ташува­н­ня м-ка Миколаївка неподалік дороги Миколаїв–Єлисавет­град (нині Кірово­град) сприяло роз­витку торгівлі: щорічно збиралося 2 ярмарки, щонеділі — 1 базар. 1822 було 50 дворів, мешкало 260 осіб, 1859 — від­повід­но 94 і 539. У 1868–74 — волос. центр, від 1875 — у складі Привільнен. волості. До кін. 19 ст. К.-М. стала невеликим селом Херсон. пов. Херсон. губ., у якому проживало 118 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, у січні 1920 остаточно встановлено більшовицьку. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 12 серпня 1941 до 15 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Під час визволе­н­ня села загинуло 24 рад. воїни. На фронтах 2-ї світової війни воювало 204 жит., з них загинуло 82 особи. 1925 мешкало 358, 1970 — 557 осіб. Нині у К.-М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури; амбулаторія. На честь воїнів-визволителів і воїнів-односельців облаштовано Пагорб Слави.

Ю. В. Шевченко, В. М. Польшина

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2012
Том ЕСУ:
12
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
11470
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
152
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 7
  • середня позиція у результатах пошуку: 6
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 6):
Бібліографічний опис:

Кашперо-Миколаївка / Ю. В. Шевченко, В. М. Польшина // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-11470.

Kashpero-Mykolaivka / Yu. V. Shevchenko, V. M. Polshyna // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012. – Available at: https://esu.com.ua/article-11470.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору