Кащук Наталія Омелянівна
КАЩУ́К Наталія Омелянівна (25. 10. 1937, м. Слов’янськ Сталін., нині Донец. обл. — 02. 07. 1991, Київ) — письменниця, перекладачка. Член СПУ (1968). Навч. у Черніг. інституті (1954–56), закін. Київ. університет (1959). Працювала у Києві: ред. видавництва «Дніпро», Політвидаву УРСР, ж. «Україна», «Радянська жінка»; на буд-ві «Криворіжсталі» (Дніпроп. обл.; 1960–62). Друкувалася від 1953. Про її вірші схвально відгукнулися П. Воронько, П. Тичина, Д. Павличко. Авторка поет. зб. «Весняне пробудження» (1959), «Переднівок» (1968), «Світлодення» (1974), «Обереги» (1979), «Вічний вогонь» (1980), «Високе Відродження» (1986), «Ярінь» (1987), «Самоцвіти» (1989), «Оболонь» (2007; усі — Київ). Поезія К. пронизана ліризмом, образністю, любов’ю до рідного краю, печаллю, через яку проступає воля до життя. Написала низку новел, докум. повісті про Героїв Соц. Праці М. Савченко «Щедрість» (1971) та П. Желюка «Золоті жнива» (1977), зб. нарисів «Земна орбіта» (1972) і «Веселкова брама» (1978), автобіогр. роман «Рудана» (1977; усі — Київ; рос. перекл. — «Рудана: Роман, рассказы», Москва, 1983), зб. оповідань «Озимина бринить» (1981), зб. статей, оповідань та спогадів «Сонячний камертон» (1984), зб. «Земні радощі» (1985; усі — Київ). Проза К. відзначається яскравими худож. деталями, виразно окресленими характерами, образ. мовою. Упорядкувала і видала кн. поезій «Людина до сонця йде» С. Будного (К., 1961). К. переклала українською мовою з рос. роман «Матір людська» В. Закруткіна (К., 1974), а також низку віршів із рос., білорус., киргиз., молдов., польс. мов. Окремі твори К. перекладено рос. («Древо добра», Москва, 1976), білорус., груз., вірм., киргиз., болгар., чес., словац., англ., нім. мовами. Її життя стало основою роману «До вежі черленої» М. Мачківського (Хм., 2005), за яким 2006 знято фільм «Біля червленої вежі».
Рекомендована література
- Сливинський О. «…Зблисне і моя душа» // Київ. 1988. № 7;
- Гордасевич Г. Гармонія радості і печалі // Гордасевич Г. Силуети поетес. К., 1989.