Квасове
Визначення і загальна характеристика
КВАСОВЕ́ — село Берегівського району Закарпатської області. Знаходиться на правому березі р. Боржава (притока Тиси, бас. Дунаю), за 89 км від обл. центру, за 17 км від райцентру та залізнич. ст. Берегове і за 5 км від залізнич. ст. Бене. Площа 2,26 км2. Насел. 899 осіб (2001), переважно українці, проживають також угорці. На тер. К. знайдено скарб грец. монет 4 ст. до н. е. (тетрадрахми Філіпа Македонського). Уперше згадується в писем. джерелах 1270. За твердженням більшості дослідників, назву село отримало від місця розташування — його з Пд. і Пн. оточують кременеві гори (від угор. kovakõ — кремінь). За ін. версією — від слова «квас». У К. збереглися руїни замку, перші згадки про який датуються 12 ст. Це була типова лицар. середньовічна оборонна споруда, побудована в роман. стилі на 15-метр. скелі. Мав форму неправил. трикутника, вежу діаметром 12 м, був оточений 6-метр. муром і ровом, який заповнювався водою з річки. Він виконував оборонну функцію на сухопут. «соляному шляху» і контролював вихід із Боржав. долини. Тут проходив торг. шлях із Марамороша в Задунав’є. 1390 угор. король Жиґмонд (Сиґізмунд І) Люксембурґ подарував замок Яношу Надьмігайї. Після його смерті відійшов до родини Баторі, а через століття — до родини Екчі. У 1540-х рр. у Єлизавети Екчі замок купив Павло Мотузнаї. Оскільки останній грабував місц. селян і феодалів, а також каравани, що йшли з Марамороша до Угорщини, 1564 угор. сейм постановив зруйнувати замок і конфіскувати майно власника на користь держави. Павло Мотузнаї втік до сусід. Бронец. замку. Згодом Квасів. замок був відновлений і до 1623 належав родині Мотузнаї. Відтоді — у власності Петера Рудеї, від 1627 — Давида Шикована-Міловарі. Відповідно до опису кін. 19 ст. у замку функціонував 1-й поверх, у вікнах стояли метал. ґрати, дах був вкритий ґонтом, на подвір’ї — колодязь із викарбуваною датою «1794». Пізніше місц. жит. майже повністю розібрали зовн. стіни твердині для влас. потреб. Від 1808 частина села належала Ференцу Погані. Неподалік від замку розташ. залишки його колиш. садиби, яку у рад. час використовували як склад. 1895 на місці дерев’яної (висвячено 1773) збудовано муровану церкву (нині належить громаді УГКЦ). 1910 мешкало 668 осіб, з них переважна більшість — українці. Жит. брали участь у 1-й і 2-й світ. війнах. Після розпаду Австро-Угорщини — у складі Чехо-Словаччини, 1938–45 — Угорщини, від 1945 — УРСР. Квасівці досить часто потерпали від весняних повеней, зокрема 1998 затоплено 8, 2001 — 50 будинків. 2006 збудовано захисну дамбу. У К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури; фельдшер.-акушер. пункт. Тут розвинений сільс. туризм. Встановлено обеліск воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятний знак жертвам голодомору 1932–33.