Розмір шрифту

A

Квасове

КВАСОВЕ́ — село Берегівського ра­йону Закарпатської області. Знаходиться на правому березі р. Боржава (притока Тиси, бас. Дунаю), за 89 км від обл. центру, за 17 км від райцентру та залізнич. ст. Берегове і за 5 км від залізнич. ст. Бене. Площа 2,26 км2. Насел. 899 осіб (2001), пере­важно українці, проживають також угорці. На тер. К. зна­йдено скарб грец. монет 4 ст. до н. е. (тетрадрахми Філіпа Македонського). Уперше згадується в писем. джерелах 1270. За твердже­н­ням більшості дослідників, назву село отримало від місця роз­ташува­н­ня — його з Пд. і Пн. оточують кременеві гори (від угор. kovakõ — кремінь). За ін. версією — від слова «квас». У К. збереглися руїни замку, перші згадки про який датуються 12 ст. Це була типова лицар. середньовічна оборон­на споруда, побудована в роман. стилі на 15-метр. скелі. Мав форму неправил. трикутника, вежу діаметром 12 м, був оточений 6-метр. муром і ровом, який заповнювався водою з річки. Він виконував оборон­ну функцію на сухопут. «соляному шляху» і контролював вихід із Боржав. долини. Тут проходив торг. шлях із Марамороша в Задунавʼє. 1390 угор. король Жиґмонд (Сиґізмунд І) Люксембурґ подарував замок Яношу Надьмігайї. Після його смерті ві­ді­йшов до родини Баторі, а через столі­т­тя — до родини Екчі. У 1540-х рр. у Єлизавети Екчі замок купив Павло Мотузнаї. Оскільки остан­ній грабував місц. селян і феодалів, а також каравани, що йшли з Марамороша до Угорщини, 1564 угор. сейм по­становив зруйнувати замок і конфіскувати майно власника на користь держави. Павло Мотузнаї втік до сусід. Бронец. замку. Згодом Квасів. замок був від­новлений і до 1623 належав родині Мотузнаї. Від­тоді — у власності Петера Рудеї, від 1627 — Давида Шикована-Міловарі. Від­повід­но до опису кін. 19 ст. у замку функціонував 1-й поверх, у вікнах стояли метал. ґрати, дах був вкритий ґонтом, на по­двірʼї — колодязь із викарбуваною датою «1794». Пізніше місц. жит. майже повністю ро­зібрали зовн. стіни твердині для влас. потреб. Від 1808 частина села належала Ференцу Погані. Неподалік від замку роз­таш. залишки його колиш. садиби, яку у рад. час використовували як склад. 1895 на місці деревʼяної (висвячено 1773) збудовано муровану церкву (нині належить громаді УГКЦ). 1910 мешкало 668 осіб, з них пере­важна більшість — українці. Жит. брали участь у 1-й і 2-й світ. війнах. Після роз­паду Австро-Угорщини — у складі Чехо-Словач­чини, 1938–45 — Угорщини, від 1945 — УРСР. Квасівці досить часто потерпали від весняних повеней, зокрема 1998 затоплено 8, 2001 — 50 будинків. 2006 збудовано захисну дамбу. У К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури; фельдшер.-акушер. пункт. Тут роз­винений сільс. туризм. Встановлено обеліск воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятний знак жертвам голодомору 1932–33.

В. М. Губаль

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2012
Том ЕСУ:
12
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
11575
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
11
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Квасове / В. М. Губаль // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-11575.

Kvasove / V. M. Hubal // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012. – Available at: https://esu.com.ua/article-11575.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору