Квітковський Денис Васильович

Визначення і загальна характеристика

КВІТКО́ВСЬКИЙ Денис Васильович (псевд. і крипт.: Д. Квітка, Д. Слобідський, Д. Кирильчук, П. Ром., Д. Кир. та ін.; 22. 05. 1909, с. Горішні Шерівці, нині Заставнів. р-ну Чернів. обл. — 15. 03. 1979, м. Детройт, шт. Мічиґан, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — громадсько-політичний діяч. Чоловік М. Квітковської. Доктор права (1936). Закін. укр. гімназію в Чернівцях (1929), Чернів. університет. Під час навч. брав активну участь у діяльності укр. студент. організацій. Як чл. Буковин. крайової екзекутиви ОУН відповідав за видавн.-інформ. роботу: співред. ж. «Самостійна думка» (1931–37), видавець і гол. ред. тижневика «Самостійність» (1934–37). Володів адвокат. конторою в Чернівцях (1932–37). У квітні 1937 заарешт. і засудж. румун. владою за націоналіст. діяльність до 2-х р. ув’язнення. 1940 виїхав до Бухареста, 1941 — до Берліна. Співпрацював у ОУН(м), 1941–43 — секр. Укр. нац. об’єднання. 1943 заарешт. і ув’язнений ґестапо, 1944 звільнений. Після війни викладав в Укр. вищій екон. школі (Мюнхен). 1946–48 — референт преси й пропаганди, від 1947 — чл. Проводу укр. націоналістів. Уміщував публікації у вид. «За самостійність» (Мюнхен), «Орлик» (Берхтесґаден), «Промінь» (Зальцбурґ). 1949 емігрував до США. Здобув ступ. д-ра права в Університеті Вейна (Детройт) і 1955 відкрив адвокат. канцелярію. Від 1974 — 1-й заст., від 1977 — голова Проводу укр. націоналістів. Голова організації «Самостійна Україна» і видавець її однойм. друк. органу (Чикаґо, 1976–79). Тісно співпрацював із УККА, Світ. конгресом вільних українців, був віце-президентом (1972–74) та президентом (1974–76) Організації відродження України. Брав участь у написанні фундаментал. монографії «Буковина — її минуле і сучасне» (Париж, 1956). Укладач і ред. збірки матеріалів з’їзду в Детройті «У 40-ліття ОУН» (1970), автор статей у збірниках, присвяч. Є. Коновальцю й А. Мельнику (обидва — 1974).

А. І. Жуковський

Завантажити статтю