Кежун Броніслав Адольфович
КЕЖУ́Н Броніслав Адольфович (Кежун Бронислав Адольфович; 26. 08(08. 09). 1914, Петроград, нині Санкт-Петербург — 23. 04. 1984, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський письменник, перекладач. Учасник другої світової війни. Бойові нагороди. Навчався у Робітничій літературній університеті (Ленінград, 1934–36). Працював помічником паровозного машиніста, військкором. Дебютував 1930 віршами у журналі «Пионер» та газеті «Пионерская правда». Основні теми — рідне місто, братерство народів, спогади про війну і блокаду. Автор збірки «Родина» (Москва, 1935), «Дороги в мир» (1939), «Песня о доме: Стихи: 1944–1946» (1947), «Зигзаги вдоль бумаги: Пародии. Фельетоны. Эпиграммы (1957), «Балтийские зори: стихи и песни» (1959), «Лирика и сатира» (1960; усі — Ленінград), «Заветные огни» (1962), «Доброе солнце» (1964; обидві — Москва; Ленінград), «Пути-дороги дальние» (Москва, 1970), «Знаки на бересте» (1970), «Поэты и портреты» (1974), «Дыхание земли: Стихи и поэмы» (1977), «Письма к друзьям», «Вечный огонь» (обидві — 1984; усі — Ленінград). Член ради з української літератури Спілки письменників СРСР. Перекладач і пропагандист літератур народів СРСР, словʼянських країн. Редактор і упорядник поетичних збірок, антологій. Багато віршів присвятив українським письменникам, зокрема «Дорога к Тарасу», «Андрею Малышко» (обидва — 1970), «Два чувства» (П. Тичині), «Воспоминание» (В. Сосюрі; обидва — 1984). Переклав деякі вірші І. Франка, М. Рильського, А. Малишка, М. Нагнибіди, П. Воронька, І. Неходи, І. Виргана, Л. Забашти. Рецензував і редагував видані російською мовою збірки А. Малишка, П. Воронька, І. Неходи, І. Виргана та ін. Окремі вірші К. переклали К. Дрок, А. Таран.