Керашев Тембот Магометович

КЕРА́ШЕВ Тембот Магометович (КІэрэщэ Тембот Мыхьамэтыкъор; 16. 08. 1902, аул Кошехабль, нині Респ. Адигея, РФ — 09. 02. 1988, Майкоп) — адигейський письмен­ник. Навч. у медресе в Уфі (нині Респ. Башкорто­стан, РФ), закін. Моск. пром.-економ. ін­ститут (1929). У 1930-х рр. — директор Адигей. НДІ (нині Адигей. респ. ін­ститут гуманітар. дослідж. ім. К., Майкоп). Ред. г. «Адыгэмакъ» («Голос адига»). Засн. адигей. прози. Писав адигей. та рос. мовами. Дебютував 1925 оповіда­н­ням «Аркъ» («Горілка»). Про нове життя Адигеї, жит­тєві долі земляків роз­повів у романі «Щамбул» («Шамбуль», Майкоп, 1940; рос. перекл. — «Дорога к счастью», Краснодар, 1947; Сталін. премія, 1948; укр. перекл. — К., 1956). Повість «Партизан шыпхъу» («Сестра партизана», 1943) — про події 2-ї світової війни; романи «Типшъашъэхэр» («Змага­н­ня з мрією», 1955) та «Куко» («Куко», 1969; усі — Майкоп) — про життя післявоєн. села. За мотивами адигей. нар. оповіда­н­ня написав повість «Шапсыгъэ пшъашъ» («Дочка шапсугів», Майкоп, 1955) — про участь адигеїв у військ. загонах Б. Хмельницького, дружбу укр. і адигей. народів. Істор. темі присвятив зб. повістей та оповідань «Хьаджрэт» («Арбек», 1959), «Абдзэхэ шэкІожъыр» («Старий абадзехський мисливець», 1969) і роман «Шыузакъу» («Самотній вершник», 1973); про­блему вихова­н­ня молоді порушив у повісті «Ны Іушым ыпхъу» («Ро­зумної матері дочка», 1963; усі — Майкоп). Автор повісті «Шахъомрэ пшъэшъэпагэмрэ» («Помста табунщика», Майкоп, 1959), низки оповідань та нарисів. Записував і видавав адигей. фольклор. Пере­клав «Интернационалыр» («Інтернаціонал») Е. Потьє, оповіда­н­ня Д. Фурманова та ін. Деякі текс­ти К. українською мовою пере­клали В. Гнатовський та І. Стативка.

Завантажити статтю