Керашев Тембот Магометович
КЕРА́ШЕВ Тембот Магометович (КІэрэщэ Тембот Мыхьамэтыкъор; 16. 08. 1902, аул Кошехабль, нині Респ. Адигея, РФ — 09. 02. 1988, Майкоп) — адигейський письменник. Навч. у медресе в Уфі (нині Респ. Башкортостан, РФ), закін. Моск. пром.-економ. інститут (1929). У 1930-х рр. — директор Адигей. НДІ (нині Адигей. респ. інститут гуманітар. дослідж. ім. К., Майкоп). Ред. г. «Адыгэмакъ» («Голос адига»). Засн. адигей. прози. Писав адигей. та рос. мовами. Дебютував 1925 оповіданням «Аркъ» («Горілка»). Про нове життя Адигеї, життєві долі земляків розповів у романі «Щамбул» («Шамбуль», Майкоп, 1940; рос. перекл. — «Дорога к счастью», Краснодар, 1947; Сталін. премія, 1948; укр. перекл. — К., 1956). Повість «Партизан шыпхъу» («Сестра партизана», 1943) — про події 2-ї світової війни; романи «Типшъашъэхэр» («Змагання з мрією», 1955) та «Куко» («Куко», 1969; усі — Майкоп) — про життя післявоєн. села. За мотивами адигей. нар. оповідання написав повість «Шапсыгъэ пшъашъ» («Дочка шапсугів», Майкоп, 1955) — про участь адигеїв у військ. загонах Б. Хмельницького, дружбу укр. і адигей. народів. Істор. темі присвятив зб. повістей та оповідань «Хьаджрэт» («Арбек», 1959), «Абдзэхэ шэкІожъыр» («Старий абадзехський мисливець», 1969) і роман «Шыузакъу» («Самотній вершник», 1973); проблему виховання молоді порушив у повісті «Ны Іушым ыпхъу» («Розумної матері дочка», 1963; усі — Майкоп). Автор повісті «Шахъомрэ пшъэшъэпагэмрэ» («Помста табунщика», Майкоп, 1959), низки оповідань та нарисів. Записував і видавав адигей. фольклор. Переклав «Интернационалыр» («Інтернаціонал») Е. Потьє, оповідання Д. Фурманова та ін. Деякі тексти К. українською мовою переклали В. Гнатовський та І. Стативка.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Избранные произведения: В 3 т. 1981–83; Избранное. 1997; усі — Москва.
Рекомендована література
- Шабанова Е. М. Тембот Керашев. 1959;
- Панеш У. М. О мастерстве Тембота Керашева. 1971;
- Хачемизова М. Н. Художественный мир Т. Керашева (художественно-эстетический аспект). 2005;
- усі — Майкоп.
Завантажити статтю
Людина 
