Керлер Йосип
КЕ́РЛЕР Йосип (
; 07. 04. 1918, м. Гайсин, нині Вінницька обл. — 05. 12. 2000, м. Єрусалим, Ізраїль) — єврейський поет. Учасник Другої світової війни. Отримав традиційну єврейську освіту. 1930–34 жив із батьками в єврейському колгоспі у Криму. Навчався в Одесі у машинобудівному і кінотехнікумах (1934–37), де відвідував літературну студію під керівництвом І. Друкера. Дебютував 1935 віршем у газеті
(«Одеський робітник»). Навчався у театральній студії (1937–41), на філологічному факультеті Московського університету (1945–46). Видав збірку фронтових віршів
(«За мою землю», Москва, 1944). Співпрацював із газеті
(«Єдність»), альманахом
(«Батьківщина»). 1947 переїхав до м. Біробіджан (Хабаровський край, РФ). Здану до друку другу книгу віршів не видано, оскільки у квітні 1950 К. заарештовано і засуджено до 10-ти років таборів суворого режиму за звинуваченням у буржуазно-націоналістичній діяльності. Перебував на засланні у Воркуті (РФ), працював у шахтах. Звільнено і реабілітовано 1955. У перекладі російською мовою видав збірку «Виноградник моего отца» (1957) та «Хочу быть добрым» (1965; обидві — Москва). Вимагав дозволу виїхати до Ізраїлю. Під власним прізвищем опублікував вірші у журналі
(«Вперед», Нью-Йорк). 1970 групі закордонних журналістів прочитав відкритого листа до радянського уряду з вимогою надати євреям СРСР право на репатріацію. У березні 1971 виїхав до Ізраїлю. Автор збірки
(«Пісня крізь зуби», 1971; премія імені І. Манґера, 1971),
(«Як бачите», 1972; обидві — Тель-Авів), «1952
-12» («12 серпня 1952», 1978), 
(«Перші сім років», 1979),
(«Небозвід», 1986),
(«Аби здоровʼя», 1993; усі — Єрусалим). Редагував 
(«Єрусалимський альманах», 1973–2000). Творчість К. відзначається незламністю духу, щирістю почуттів, ясністю поетичних образних думки, емоційною насиченістю. Окремі твори перекладено івритом, російською, німецькою, іспанською, англійською, українською, польською мовами. Табірні вірші К. у перекладі В. Богуславської українською мовою увійшли до «Антології єврейської поезії» (Київ, 2007).