Керлер Йосип
Визначення і загальна характеристика
КЕ́РЛЕР Йосип (; 07. 04. 1918, м. Гайсин, нині Вінн. обл. — 05. 12. 2000, м. Єрусалим, Ізраїль) — єврейський поет. Учасник 2-ї світової війни. Отримав традиц. євр. освіту. 1930–34 жив із батьками в євр. колгоспі у Криму. Навч. в Одесі у маш.-буд. і кінотехнікумах (1934–37), де відвідував літ. студію під керівництвом І. Друкера. Дебютував 1935 віршем у г.
(«Одеський робітник»). Навч. у театр. студії (1937–41), на філол. факультеті Моск. університету (1945–46). Видав зб. фронт. віршів
(«За мою землю», Москва, 1944). Співпрацював із г.
(«Єдність»), альманахом
(«Батьківщина»). 1947 переїхав до м. Біробіджан (Хабаров. край, РФ). Здану до друку 2-у кн. віршів не видано, оскільки у квітні 1950 К. заарешт. і засудж. до 10-ти р. таборів суворого режиму за звинуваченням у бурж.-націоналіст. діяльності. Перебував на засланні у Воркуті (РФ), працював у шахтах. Звільн. і реабіліт. 1955. У перекл. російською мовою видав зб. «Виноградник моего отца» (1957) та «Хочу быть добрым» (1965; обидві — Москва). Вимагав дозволу виїхати до Ізраїлю. Під влас. прізвищем опублікував вірші у ж.
(«Вперед», Нью-Йорк). 1970 групі закордон. журналістів прочитав відкритого листа до рад. уряду з вимогою надати євреям СРСР право на репатріацію. У березні 1971 виїхав до Ізраїлю. Автор зб.
(«Пісня крізь зуби», 1971; премія ім. І. Манґера, 1971),
(«Як бачите», 1972; обидві — Тель-Авів), «1952
-12» («12 серпня 1952», 1978),
(«Перші сім років», 1979),
(«Небозвід», 1986),
(«Аби здоров’я», 1993; усі — Єрусалим). Редагував
(«Єрусалимський альманах», 1973–2000). Творчість К. відзначається незламністю духу, щирістю почуттів, ясністю поет. образ. думки, емоц. насиченістю. Окремі твори перекладено івритом, рос., нім., іспан., англ., укр., польс. мовами. Табірні вірші К. у перекл. В. Богуславської українською мовою увійшли до «Антології єврейської поезії» (К., 2007).