Керменчиклі Джеміль

Визначення і загальна характеристика

КЕРМЕНЧИКЛІ́ Джеміль (1891, с. Керменчик Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Високе Бахчисарай. р-ну АР Крим — 24. 01. 1942, побл. м. Архангельськ, РФ) — кримськотатарський письмен­ник. Навч. у приват. школі, у медресе в м. Бахчисарай, Стамбулі (1908–09), м. Оренбург (Росія, 1909–10). У 1913 повернувся до Криму. Учителював до 1937. Спів­працював 1916–17 у г. «Terciman» («Пере­кладач») та «Мил­лет» («Нація»). Брав активну участь у боротьбі Курултаю за нац. незалежність кримськотатар. народу. Із запланов. 3-х ч. видав 1-у ч. поет. серії «Кучюк достларыма» («Моїм маленьким друзям», 1917); готував до друку кн. «Мил­лий хикяелер» («Національні оповіді»). Твори К. мають патріот.-пропагандист. і філос.-дидакт. спрямованість. Він критикував клерик.-патріарх. форму правлі­н­ня в Криму, звертав увагу на соц. становище жінки, між­класове проти­стоя­н­ня, навч.-вихов. процес, наголошував на значен­ні нац. мови. 27 червня 1937 заарешт., за звинуваче­н­ням у націоналізмі засудж. до 8-ми р. виправно-труд. таборів, висланий до Сибіру, де й помер. Реабіліт. 1959. Добірку віршів К. опубл. в колектив. зб. «Саадет ичюн» («Заради щастя», Ташкент, 1976); упорядковано зб. його поет. і публіцист. творів «Ма-бих-иль-ифтихарым — къырымлыкътыр меним гъурурым» («Кримство — гордість моя», Сф., 2005).

Літ.: Киримов Т. Творческое наследие Джемиля Керменчикли (Первая треть ХХ века). Сф., 2007; Деятели крымскотатарской культуры. (1921–1944 г.): Биобиблио­графический словарь / Гл. ред. и сост. Д. П. Урсу. Сф., 1999; Къуртнезир.

Т. Н. Кірімов

Завантажити статтю