Кернеренко Грицько
КЕРНЕРЕ́НКО Грицько (справж. — Кернер Григорій Борисович; 1863, слобода Гуляйполе, нині місто Запоріз. обл. — між 1919 і 1934) — письменник. Закін. гімназію у Сімферополі, вивчав агротехніку в Мюнхен. політехнікумі. 1883 відвідав Австрію та Італію. Повернувшись у Гуляйполе, господарював у маєтку; брав активну участь у розвитку місц. вироб-в та банків. справи. Дебютував оповіданням «Правдива казка» (1886); видав «Невеличкий збірник творів Грицька Кернеренка» (1890), поему «Щетинник. З народного життя» (1891), зб. «В досужий час. Лірна поезія» (1896; усі — Харків). Друкувався в альманасі «Складка», ж. «Літературно-науковий вістник», антологіях «Акорди», «Розвага». Кілька віршів присвятив пам’яті Т. Шевченка. До кн. «Менти натхнення» (Гуляйполе, 1910) увійшли поет. твори, оповідання, нариси, драм. етюд «Сила правди» (перипетії нещасливого кохання відбуваються на тлі зловживання владою сільс. начальством). Переклав окремі твори Г. Гайне, О. Пушкіна, Шолом-Алейхема, О. Чюміної, С. Фруга, С. Надсона, О. Апухтіна.
Рекомендована література
- Комар М. Невеличкий збірник творів Грицька Кернеренка // Зоря. 1890. № 23;
- Алчевська Х. Грицько Кернеренко. «Менти натхнення» // Укр. хата. 1910. № 1;
- Y. Petrovsky-Shtern. The Construction of an Improbable Identity: The Case of Hryts’ko Kernerenko // Ab Imperio. Kazan, 2005. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
