Керченські озера
КЕ́РЧЕНСЬКІ ОЗЕ́РА — група солоних озер переважно у Ленінському районі АР Крим, на Керченському півострові. Налічує понад 30 озер (найбільші — Актаське, Тобечицьке, Узунларське). Більшість К. о. — мор. походження, мілководні й неправил. форми, розташ. на узбережжі Чорного (Аджигольське, Качик, Узунларське, Еояське, Мале Елькінське), Азов. (Актаське, Кояське, Чокрацьке) морів та Керчен. протоки (Комиш-Бурунське, Тобечицьке). Вони відділені від морів та протоки піщаними пересипами (шир. від 0,3 до 1,5–2 км), живляться фільтрац. мор. водами. Невеликі озера материк. походження (Марфівське, Ачі, Карач-Коль, Копти) знаходяться у центр. частині п-ова, влітку пересихають, живляться за рахунок поверхн. вод. Дно К. о. вкрите товщею донних відкладень (до 20 м, переважно мулисті чорного, темно-сірого, сіро-блакит. кольорів). Солоність від 40 ‰ (Тобечицьке) до 300 ‰ (Марфівське), за винятком Комиш-Бурунського, солоність якого — до 11 ‰. У більшості К. о. відбувається осідання солі. Чорні намул. відкладення дна озер мають цілющі властивості. 1996 постановою КМ України Кояське, Тобечицьке, Узунларське, Чокрацьке озера зарах. до цілющих.
Рекомендована література
- Понизовский А. М. Соляные ресурсы Крыма. 1965;
- Олиферов А. Н., Тимченко З. В. Реки и озера Крыма. 2005;
- Поверхностные водные объекты Крыма. Управление и использование водных ресурсов: Справоч. 2007;
- усі — Сімферополь.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
