Кавабата Ясунарі
КАВАБА́ТА Ясунарі (11. 06. 1899, м. Осака, Японія — 16. 04. 1972, м. Дзуші побл. Токіо) — японський прозаїк. Закін. Токій. університет (1924). Належав до модерніст. групи, яка перебувала під впливом франц. дадаїзму та експресіонізму, друкував статті у її ж. «Літературна епоха». Дебютував новелою «Танцівниця з Ідзу» (1925; укр. перекл. — ж. «Всесвіт», 1971, № 8). На творчість К. вплинула естетика дзен-буддизму і давньої япон. літ-ри; осн. теми — нерозділене кохання, драматизм людських взаємин, зв’язок людини із законами буття й природи. Автор кн. повістей і романів «Країна снігу» (1935–37; остання версія — 1947; укр. перекл. — К., 1976; 2000; 2003; Х., 2008), «Тисяча журавлів» (укр. перекл. — К., 2000; 2003), «Майстер Ґо» (обидві — 1951), «Стогін гори» (1953), «Будинок сплячих красунь» (1961; укр. перекл. — «Сплячі красуні», Л., 2007), «Давня столиця» (1962), «Одна рука» (1964) та ін. Очолював Япон. ПЕН-клуб (1948–65). Першим серед япон. письменників відзнач. Нобелів. премією (1968). Окремі твори К. українською мовою переклали І. Дзюб та М. Федоришин.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Подяка // Всесвіт. 1971. № 8; Німий // Там само. 1985. № 3; Вибрані твори. К., 2008.
Рекомендована література
- Яценко Б. Пам’яті Кавабата Ясунарі // Всесвіт. 1972. № 8;
- Григорьева Т. П. Красотой Японии рожденный. Москва, 1994;
- Аністратенко Л. С. Елементи символізму у творчості Ясунарі Кавабата // Сходознавство. 2006. № 35/36.
Завантажити статтю
