КА́ВАЦ Зоя Євгенівна (12. 08. 1946, Дні­пропетровськ) — артистка балету, балет­мейстер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Закінчила Дні­пропетровське театральне училище (1964; викл. В. Федосеєнко), Державний ін­ститут театрального мистецтва (Москва, 1974; викл. Р. Захаров, Л. Таланкіна). 1964–68 — артистка балету Краснодарського театру оперети (РФ); 1975–98 — балет­мейстер Дні­пропетровського театру опери та балету; від 2000 — головний режисер-по­становник Криворізького цирку (Дні­проп. обл.). Її по­становки вирізняються творчою сміливістю, роз­кутістю авторської фантазії, винахідливістю пластичного малюнку як у класичному танці, так і сучасному («Лісова пісня» М. Скорульського, 1975; «Малюк і Карлсон» на музику Ю. Тер-Осипова, 1978; «Багато галасу даремно» Т. Хрєн­никова, 1981; «Дон Жуан» В. Губаренка, 1983; «Блудний син» (1984), «Блазень» (1985) С. Прокофʼєва; «Великий вальс» на музику Й. Штраус­са, 1987). У 1980-х рр. була режисером-по­становником, а також балет­мейстером про­грам Українського цирку на льоду у Києві («Льодове шоу», «Козацькому роду нема пере­воду», «Лід, цирк та білі ведмеді»).