Кавац Зоя Євгенівна

КА́ВАЦ Зоя Євгенівна (12. 08. 1946, Дніпропетровськ) — артистка балету, балетмейстер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Закін. Дніпроп. театр. училище (1964; викл. В. Федосеєнко), Держ. інститут театр. мистецтва (Москва, 1974; викл. Р. Захаров, Л. Таланкіна). 1964–68 — арт. балету Краснодар. театру оперети (РФ); 1975–98 — балетмейстер Дніпроп. театру опери та балету; від 2000 — гол. реж.-постановник Криворіз. цирку (Дніпроп. обл.). Постановки К. вирізняються творчою сміливістю, розкутістю автор. фантазії, винахідливістю пластич. малюнку як у класич. танці, так і сучасному («Лісова пісня» М. Скорульського, 1975; «Малюк і Карлсон» на музику Ю. Тер-Осипова, 1978; «Багато галасу даремно» Т. Хрєнникова, 1981; «Дон Жуан» В. Губаренка, 1983; «Блудний син» (1984), «Блазень» (1985) С. Прокоф’єва; «Великий вальс» на музику Й. Штраусса, 1987). У 1980-х рр. К. була реж.-постановником, а також балетмейстером програм Укр. цирку на льоду у Києві («Льодове шоу», «Козацькому роду нема переводу», «Лід, цирк та білі ведмеді»).

Літ.: Михайлов О. Радість відкриття // Зоря. Дн., 1984, 17 січ.; Бялик М. Три вечера в Днепропетровске // Сов. музыка. 1984. № 5; Кравченко-Русив А. Крылья таланта // Собор. 1997, 7 марта.

Н. М. Іващенко