КАВЕ́ЦЬКИЙ Ро­стислав Євгенович (19. 11 (01. 12). 1899, м. Самара, Росія — 12. 10. 1978, Київ) — патофізіолог-онколог. Син Євгена Кавецьких, батько Н. Мазепи. Доктор медичних наук (1937), професор (1939), академік АН УРСР (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1960). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1972, 1981 — посмертно). Премія ім. О. Богомольця АН УРСР (1964). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди. Навч. у Томському університеті (РФ, 1920–21), закін. Самар. університет (1925). Працював у 2-му Моск. мед. ін­ституті; завідувач від­ділу екс­перим. онкології Ін­ституту екс­перим. біо­логії та патології (1931–38), заст. дир. з наукової роботи (1944–46), дир. (1946–52) Ін­ституту клін. фізіології АН УРСР (обидва — Київ), після їхнього обʼ­єд­на­н­ня 1953 в Ін­ститут фізіології АН УРСР очолював лаб. компенсатор. і захис. функцій організму (до 1960); водночас — завідувач кафедри патол. фізіології Київ. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів (1938–55); дир. Ін­ституту про­блем онкології АН УРСР (нині Ін­ститут екс­перим. патології, онкології і радіобіо­логії НАНУ, Київ, 1960–78), якому присвоєно його імʼя. Член Президії, голова Бюро Від­діл. біол. наук АН УРСР (1952–60). Президія НАНУ заснувала премію ім. К. Наукові дослідже­н­ня: причини формува­н­ня зло­якіс. пухлин, роль нерв. системи в пухлин. процесі; механізми бластомогенезу; профілактика, діагностика і лікува­н­ня пухлин. хвороби; обмін речовин у пухлинах та нормал. тканинах; роль захис. реакцій організму в транс­формації клітини. Довів зворотність канцерогенезу і здатність пухлин. клітини до дедиференціюва­н­ня. Одним з перших у СРСР впровадив у практику лікува­н­ня пухлин. хвороби антиретикулярну цитотоксичну сироватку.