Каган Авром
КА́ГАН Авром (
; 27. 12. 1900(09. 01. 1901), м. Бердичів, нині Житомирської обл. — 17. 12. 1965, Київ) — єврейський письменник, драматург. Закінчив Бердичівське комерційне училище (1919), навчався у Київському університеті. Викладав у єврейських школах Бердичева й Харкова (від 1922), одночасно співпрацював у єврейських періодичних виданнях. Дебютував як поет 1921 у газеті
(«Комуністичний прапор», Київ). Після збірки віршів
(«Рубці», К., 1923) та поеми «
» («Трипілля», 1925; 1934; про комсомольців під час бойових дій 1918–20) писав лише прозу: новела «
» («Свиня», 1928), оповідання «
» («Уламки» (1930; обидві в українському перекладі — 1930; усі — Харків),
(«Авангард», Москва; Х.; Мінськ, 1931); пʼєса «
» («Енергія», поставлена 1932 у Харківському єврейському театрі; видання — Х.; К., 1933; український переклад — Х., 1932), в якій порушено проблеми тогочасного життя; повість «
» («Біля річки Гнилопʼятки», Х., 1937; К., 1940; про М. Мойхер-Сфорима); романи «
» («Арн Ліберман», К.; Х., 1935; авторизований український переклад — К.; Х., 1935), «
» («На нашій землі», 1944), «
» («Шолом-Алейхем», 1961–63; український переклад — К., 1960), «
» («Злочин і совість», 1965; про справу Бейліса). К. — один із засновників радянського єврейського історичного роману. Переклав мовою їдиш окремі твори В. Короленка, П. Панча, І. Микитенка. Після 2-ї світової війни був київським кореспондентом газети «
» («Єдність») — органу Єврейського антифашистського комітету. У січні 1949 заарештований у справі цього комітету, засуджений до 15 років спецтаборів. Після реабілітації 1956 жив у Києві, де вийшла збірка його творів у перекладі українською мовою «Вибране» (1958). Низку творів К. українською мовою переклали З. Йоффе, М. Зісман, М. Ізгур, А. Кацнельсон, О. Пархомовська, Є. Райцин, А. Вольфсон-Кудієвська.