Каган Авром
КА́ГАН
Авром (
; 27. 12. 1900(09. 01. 1901), м. Бердичів, нині Житомир. обл. — 17. 12. 1965, Київ) — єврейський письменник, драматург. Закін. Бердичів. комерц. училище (1919), навч. у Київ. університеті. Викладав у євр. школах Бердичева й Харкова (від 1922), одночасно співпрацював у євр. період. виданнях. Дебютував як поет 1921 у г. 
(«Комуністичний прапор», Київ). Після зб. віршів 
(«Рубці», К., 1923) та поеми «
» («Трипілля», 1925; 1934; про комсомольців під час бойових дій 1918–20) писав лише прозу: новела «
» («Свиня», 1928), оповідання «
» («Уламки» (1930; обидві в укр. перекл. — 1930; усі — Харків), 
(«Авангард», Москва; Х.; Мінськ, 1931); п’єса «
» («Енергія», поставлена 1932 у Харків. євр. театрі; вид. — Х.; К., 1933; укр. перекл. — Х., 1932), в якій порушено проблеми тогочас. життя; повість «
» («Біля річки Гнилоп’ятки», Х., 1937; К., 1940; про М. Мойхер-Сфорима); романи «
» («Арн Ліберман», К.; Х., 1935; авторизов. укр. перекл. — К.; Х., 1935), «
» («На нашій землі», 1944), «
» («Шолом-Алейхем», 1961–63; укр. перекл. — К., 1960), «
» («Злочин і совість», 1965; про справу Бейліса). К. — один із засн. рад. євр. істор. роману. Переклав мовою їдиш окремі твори В. Короленка, П. Панча, І. Микитенка. Після 2-ї світової війни був київ. кор. г. «
» («Єдність») — органу Євр. антифашист. комітету. У січні 1949 заарешт. у справі цього комітету, засудж. до 15 р. спецтаборів. Після реабілітації 1956 жив у Києві, де вийшла зб. його творів у перекл. українською мовою «Вибране» (1958). Низку творів К. українською мовою переклали З. Йоффе, М. Зісман, М. Ізгур, А. Кацнельсон, О. Пархомовська, Є. Райцин, А. Вольфсон-Кудієвська.
Рекомендована література
- Костриця М. Ю. Постаті землі Бердичівської: Істор.-краєзнавчі нариси. У 2 т. Т. 2. Ж., 2005.
Завантажити статтю
Людина 
