Каєтанович Діонизій

КАЄТАНО́ВИЧ Діонизій (08. 04. 1878, с. Тишківці, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. — 18. 11. 1954, с-ще Абезь, Респ. Комі, РФ) — церковний діяч Вірменської Апостольської Церкви. 1896 вступив до монастиря францисканців-реформатів, прийнявши чернече ім’я Роман. Ніс послух у монастирях у м. Величка, Ярослав та Краків (усі — Польща). 1903 архієпископом Львівським РКЦ Ю. Більчевським рукопоклад. у сан священика. 1906 за влас. проханням перевед. до львів. вірм.-катол. архієпархії, де 1908–11 — кафедр. вікарій, префект бурси ім. Ю. Торосевича і катехит жін. школи при монастирі вірм. бенедиктинок. 1 грудня 1910 прийняв вірм.-катол. обряд. 1911–22 — адміністратор, парох вірм.-катол. парафії у м. Снятин (нині Івано-Фр. обл.). Від 1922 — парох кафедр. парафії і львів. деканату, згодом — пом. архієпископа Ю. Теодоровича. 1930 отримав титул папського шамбеляна, 1933 — статус інфулата. Брав участь у відродженні давніх традицій в літургії та культур. житті галиц. вірмен. Був заст. Ю. Теодоровича у Літург. комісії, що прагнула наблизити вірм. обряд до його первіс. форми, відвідував з цією метою 1933 вірм. катол. патріархів у Бейруті та Стамбулі. Ініціатор вид. і гол. ред. ж. «Posłaniec św. Grzegorza» (1927–34), на сторінках якого друкував істор. статті й розвідки про видат. діячів вірм. культури та Церкви у Галичині. Автор кн. «Odnowienie i rekonstrukcja Katedry Ormiańskiej we Lwowie» (1908), «Na historycznym szlaku» (1920), «Katedra Оrmiańska i jej otoczenie» (1926; 1930; усі — Львів). 1936 обраний капітул. вікарієм і адміністратором Львів. архієпархії, а у січні 1939 — архієпископом, проте не затв. у зв’язку зі смертю Папи Римського Пія ХІ. Під час 2-ї світової війни допомагав євреям, виставляючи їм метрики хрещення у вірм. обряді та надаючи документи на вірм. прізвища, через що 13 квітня 1943 заарешт. ґестапо. Звільнений за сприяння митрополита Андрея Шептицького, переховувався у монастирі францисканців. 26 листопада 1945 заарешт. рад. владою, за звинуваченням у співпраці з нацист. окупантами засудж. до 10-ти р. концтаборів. Покарання відбував побл. м. Воркута (Комі, РФ). В ув’язненні писав реліг. твори й вірші; підтримував укр. греко-католиків, сповідаючи їх. Помер за нез’ясов. обставин. Реабіліт. 1994.

Завантажити статтю