КАЙНДЛЬ Раймунд-Фрідріх (31. 08. 1866, Чернівці — 15. 03. 1930, м. Вальтендорф, похований у м. Ґрац, Австрія) — історик, етно­граф, археолог. Дійсний член НТШ (1911). У 1891 здобув ступінь доктора філософії у Чернівецькому університеті. Від­тоді учителював; від 1901 працював у Чернівецькому університеті: від 1904 — ординарний професор, від 1910 — декан філософського факультету, 1912–14 — ректор; 1915–30 — професор Ґрацького університету. Був одружений з українкою, вільно володів українською мовою. У числен­них україно­знавчих працях роз­глянув пита­н­ня етногенезу, походже­н­ня етнонімів, матеріальної культури, народного календаря, звичаїв та обрядів. Вважав українське (русинське) населе­н­ня авто­хтон­ним на Буковині, а гуцулів — етно­графічною групою українського народу. Брав участь у створен­ні Буковинського кра­йового музею (1893), за­провадив народо­знавство як на­вчальний предмет на філософському факультеті Чернівецького університету. 1899–1900 ви­вчав залишки давньоруського міста по­близу с. Василів (нині За­ставнівського р-ну), 1902–04 — поселе­н­ня трипільської культури у с. Шипинці (нині Кіцманського р-ну; обидва — Чернівецька обл.). Автор фундаментальної моно­графії «Geshichte von Czernowitz: von den altesten Zeiten bis zur Gegenwart» («Історія Чернівців: Від найдавніших часів до сьогоде­н­ня», Чц., 1908).