КАЙНДЛЬ Раймунд-Фрідріх (31. 08. 1866, Чернівці — 15. 03. 1930, м. Вальтендорф, похов. у м. Ґрац, Австрія) — історик, етно­граф, археолог. Дійсний член НТШ (1911). У 1891 здобув ступ. д-ра філософії у Чернів. університеті. Від­тоді учителював; від 1901 працював у Чернів. університеті: від 1904 — ординар. проф., від 1910 — декан філос. ф-ту, 1912–14 — ректор; 1915–30 — проф. Ґрац. університету. Був одружений з українкою, вільно володів українською мовою. У числен. україно­знав. працях роз­глянув пита­н­ня етногенезу, походже­н­ня етнонімів, матеріал. культури, нар. календаря, звичаїв та обрядів. Вважав укр. (русин.) насел. авто­хтон. на Буковині, а гуцулів — етногр. групою українського народу. Брав участь у створен­ні Буковин. кра­йового музею (1893), за­провадив народо­знавство як навч. предмет на філос. факультеті Чернів. університету. 1899–1900 ви­вчав залишки давньоруського міста побл. с. Василів (нині За­ставнів. р-ну), 1902–04 — поселе­н­ня трипіл. культури у с. Шипинці (нині Кіцман. р-ну; обидва — Чернів. обл.). Автор фундам. моно­графії «Geshichte von Czernowitz: von den altesten Zeiten bis zur Gegenwart» («Історія Чернівців: Від найдавніших часів до сьогоде­н­ня», Чц., 1908).