І́НКІН Василь Фаде­йович (22. 02. 1922, с. Добрянка, нині смт Ріпкин. р-ну Черніг. обл. — 31. 01. 1999, Львів) — історик. Доктор історичних наук (1979), професор (1982). Навч. у Чкалов. (нині м. Оренбург, РФ, 1942–44) і Ніжин. (1944) пед. ін­ститутах, закін. Львів. університет (1946), де від­тоді (з пере­рвою) й працював: 1971–72 — завідувач кафедри історії СРСР, 1980–92 — проф. цієї ж каф., 1992–93 — професор кафедри історії та етно­графії України, 1993–98 — доцент-дослідник Ін­ституту істор. дослідж. при Університеті. 1948–56 — у Львів. пед. ін­ституті. Наукові дослідже­н­ня: соц.-екон. від­носини і звичаєве право у Прикарпат­ті, середньо-вічна історія зх.-укр. міст (зокрема Львова). Більшість наук. праць, написаних на основі по­глибленого ви­вче­н­ня малові­домих істор. джерел, присвяч. про­блематиці сільс. су­спільства Прикарпа­т­тя 16–18 ст.