Інніцер Теодор
І́ННІЦЕР Теодор (Innitzer Theodor; 25. 12. 1875, с. Нойґешрай, нині Нове Зловані побл. м-ка Вейпрти, Словаччина — 09. 10. 1955, Відень) — австрійський церковний діяч. Здобув ступ. д-ра теології у Віден. університеті (1906), де й викладав на теол. факультеті 1908–32: від 1911 — проф., 1928–29 — ректор Університету. 1902 був рукопоклад. у сан священика. У 1920-х рр. співпрацював з Укр. реліг. комітетом у Відні, допомагаючи українцям емігрувати до Австрії. 1929–30 — міністр з соц. питань Австрії. 19 серпня 1932 хіротонізов. у сан архієпископа Віденського, від 13 березня 1933 — кардинал Австрії. 10 серпня того ж року, зважаючи на заклики Андрея Шептицького, оголосив про створення Міжконфесій. і міжнар. віден. допомог. комітету для рос. територій, що постраждали від голоду; почес. секр. обрано нім. підприємця Е. Амменде, а ген. секр. — о. М. Горникевича, котрого пізніше (1945) І. призначив ген. вікарієм Віден. архієпископства для українців в Австрії.
Рекомендована література
- Кардинал Інніцер взиває на поміч голодуючій Україні // Мета. Л., 1933, 3 верес.;
- Конференція допомогових комітетів під проводом кард. Інніцера у Відні // Діло. Л., 1933, 23 груд.