Іннсбрук

І́ННСБРУК (Innsbruck) — місто на заході Австрії, столиця федеральної землі Тіроль. Знаходиться в Альпах, у долині р. Інн. Площа 104,91 км². Насел. 117,92 тис. осіб (2010). Вперше згадується у 2-й пол. 12 ст. під назвою Іннспрук. 1239 отримав міське право. Від 1263 — у графстві Тіроль, яке 1363–1918 входило до складу імперії Габсбурґів. 1420–90 та 1564–1665 — адм. центр Тіролю. 1805 у складі Тіролю був переданий Наполеоном I Бонапартом Баварії, 1814–15 повернений Австр. імперії. 1867–1918 — столиця коронної землі Австро-Угорщини. Під час 2-ї світової війни зазнав значного руйнування. Основа економіки — сфера послуг (бл. 95 %). У промисловості переважають дрібні та середні підприємства, що займаються виробництвом електрон. та електротех. продукції, фармацевт., текстил. та швей. виробів. Розвинені художні промисли. В І. розміщені європ. штаб-квартира концерну «Westbeach», осн. офіси компаній «Swarovski», «Kuner’s Products GmbH», «Krannebitter», «ILF Consulting Engineers», а також н.-д. центри корпорацій «Orad Hi-Tec Systems», «GeoVille». Великий транспорт. вузол: авто-бани та залізничні магістралі з’єднують І. з Мюнхеном, Цюрихом, Віднем, Венецією. Міжнар. аеропорт — Кранебіттен. І. — один з найбільших світ. центрів зимового спорту, туризму та відпочинку. В місті проходили 9-і (1964) та 12-і (1976) зимові Олімпійські ігри, чемпіоном з біатлону на останніх у складі збірної команди СРСР став І. Бяков. В І. знаходиться Університет Леопольда-Франца (засн. 1677). Музеї: Габсбурґів «Максиміліанеум», Тірол. краєзнав., нар. мистецтва Тіролю, дзвонів, Альп. союзу, Олімпійських ігор, Імператор. полку. І. — один із центрів європ. муз. культури; проходять міжнар. фестивалі: «Міжнар. літня академія старовин. музики», Великодній, сучас. музики «Кланґшпурен» та хореографії «Танцзоммер»; міжнар. конкурс органістів ім. П. Гофгаймера. В І. розташ. єдиний у світі альп. зоопарк. Архіт. пам’ятки: міська ратуша (14–16 ст.); палаци Габсбурґів Гофбурґ (14–18 ст.) та Фуґґера (17 ст.); церкви 16–18 ст., зокрема Гофкірхе (1553–63); собор св. Якова (1180–1266); колона св. Анни (1706). Улітку 1945 в І. мешкало до 4 тис. українців, до кінця року їх кількість зменшилася внаслідок еміграції до Баварії, а 1949–51 — до США. 1945–50 в І. діяло Укр. центр. допомогове об’єдн. в Австрії. До 1951 існували численні укр. установи, греко-катол. й православні парафії, укр. г-зія, Об’єдн. українців у Тіролі й Форарльберзі, Братство св. Андрія та ін. В Університеті студіювало бл. 450 українців. У відомій єзуїт. богослов. академії навч. митрополит Йосиф Сліпий, архієпископ І. Бучко. Нині в І. й околицях мешкає понад 100 українців.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю