Інокентій (Біда)
ІНОКЕ́НТІЙ (Біда Дмитро Пантелеймонович; 1882, с. Мойсенці Золотоніс. пов. Полтав. губ., нині Придніпровське Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. — 06. 01. 1928, Соловец. о-в, РФ) — церковний діяч РПЦ. Закін. 1-класне нар. училище в Мойсенцях. 1 червня 1908 у м. Омськ (Росія) прийняв чернечий постриг, рукопоклад. у сан диякона, 25 березня 1909 — священика. У грудні 1910 признач. благочинним монастирів Омської єпархії. Від 1911 чернець Володимир-Волин. (нині Волин. обл.), від 1912 — Жолтиков. (м. Воронеж, Росія) монастирів, 1914 возвед. у сан ієромонаха. Того ж року переїхав до м. Твер (Росія), де служив келійником єпископа Старицького Петра (Звєрева) до його арешту 1923. Повернувся на Полтавщину. Після звільнення єпископа від 1926 служив із ним у сані архімандрита на Воронез. кафедрі, керував Олексієво-Акатовим монастирем. 17 грудня того ж року заарешт. у справі архієпископа Петра (який протистояв обновленству), засудж. до 3-х р. таборів, покарання відбував на Соловках, де й помер. 2000 канонізов. РПЦ.