Інокентій (Леоферов)
Визначення і загальна характеристика
ІНОКЕ́НТІЙ (Леоферов Іван Михайлович; 28. 08(09. 09). 1890, Вологод. губ., Росія — 06. 09. 1971) — церковний діяч РПЦ. Закін. Вологод. духовну семінарію (1911). Відтоді — псаломник Богородиц. церкви у м. Вологда, пом. секр. єпарх. канцелярії. 6 серпня 1912 рукопоклад. на священика. Під час 1-ї світової війни — військ. священик у Карпатах. 1917 повернувся у Вологод. єпархію. 1922 схилився в обновленство, у сані протоієрея признач. уповноваженим Священ. обновлен. синоду в Тамбов. єпархії (РФ). Від 1943 — настоятель Покров. храму у м. Тамбов. 1944 покаявся і був прийнятий до РПЦ, відтоді — секр. архієпископа Тамбовського Луки (Войно-Ясенецького). Згодом зарахов. до братії Почаїв. Свято-Успен. лаври (Терноп. обл.), де 16 квітня 1949 прийняв чернечий постриг та признач. проповідником і зав. б-ки, 1950–51 — намісник. 13 грудня 1953 хіротонізов. на єпископа Кіровоградського і Миколаївського. Протистояв закриттю Різдвяно-Богородиц. кафедр. собору в Кіровограді. Від 1958 — архієпископ Алма-Атинський і Казахстанський, від листопада 1960 — Калінінський і Кашинський.