Інститут червоної професури при ВУЦВК

ІН­СТИТУ́Т ЧЕРВО́НОЇ ПРОФЕСУ́РИ при ВУЦВК — вищий на­вчальний партійний заклад з під­готовки викладачів су­спільних наук для вищих на­вчальних закладів, а також працівників науково-дослідних установ, центральних партійних і державних органів. Засн. 1934 у результаті обʼ­єд­на­н­ня окремих ін­ститутів червоної професури у Харкові, які були створ. 1932 на базі навч. частин Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських ін­ститутів (ВУАМЛІН). Мав 7 від­ділів: екон., філос., істор., рад. будівництва і права, літ., під­готовки кадрів, заоч. аспірантури. Від вересня 1934 функціонував у Києві. Курс навч. тривав 3 р. Метою діяльності була під­готовка висококваліфіков. більшов. укр. кадрів викладачів, наук. та практ. працівників для соціаліст. господарства і різних ділянок культур. будівництва у галузях політ­економії, історії, історії ВКП(б) і КП(б)У, філософії, рад. будівництва і права та літ-ри. На навч. при­ймали чл. більшов. партії зі стажем не менше 3-х р., після закінче­н­ня ВНЗів соц.-екон. профілю, з досві­дом керівної парт., проф­спілк. чи госп. роботи. Для істор.-парт. сектору істор. від­ділу Ін­ституту парт. стаж становив: не менше 8-ми р. — для робітників, 10 р. — для службовців (із обовʼязк. 5-річ. досві­дом парт. роботи на керів. посадах). Була встановлена власна процедура при­йому, яка перед­бачала скла­да­н­ня плану набору слухачів по областях, одержа­н­ня рекомендацій від обкомів ВКП(б) на абітурієнтів, затвердже­н­ня кандидатур мандат. комісією (за­ймалася особовими справами вступників та регулювала кількість осіб, допущених до вступ. іспитів). Від­повід­но до ріше­н­ня ЦК КП(б)У від 4 травня 1934 пере­вагу при вступі надавали особам робітничо-селян. походже­н­ня. За нац. складом серед слухачів пере­важали українці, дисципліни викладалися українською мовою. Осн. вимогою до слухачів і викл. була політ. благонадійність. Особам, які на­вчалися в Ін­ституті, держава надавала допомогу, зокрема приміще­н­ня для прожива­н­ня, мед. обслуговува­н­ня, забезпечувала нормал. харчува­н­ням. Ін­ститут у різний час очолювали З. Ашрафʼян, О. Сенченко, Л. Гіт­тель. У листопаді 1937 на його базі створ. Ін­ститут під­готовки викладачів соц.-екон. дисциплін ВНЗів та вищих тех. навч. закладів при заводах. Ліквідація ін­ститутів червоної професури в СРСР об­умовлена низкою причин, серед яких — незадовіл. стан навч.-вихов. роботи в остан­ні роки діяльності, зменше­н­ня кількості слухачів, аспірантів, викл. у результаті масових арештів, недоліки у навч. про­грамах. Однак від­ведена рад. владою для них роль провід. закладів вихова­н­ня науковців-марксистів з від­повід. ідеол. спрямува­н­ням була пере­важно виконана.

Завантажити статтю