ІНТЕНСИ́ВНА ТЕРАПІ́Я — система лікувальних заходів, спрямованих на профілактику або корекцію порушень жит­тєвих функцій організму при гострих захворюва­н­нях і тяжких станах (кардіоген­ний шок, значна крововтрата) чи за умов дії небезпечних для життя чин­ників (отрує­н­ня, опіки, обмороже­н­ня). Термін «І. т.» у широкому значен­ні ро­зуміють як тривале або по­стійне моніторува­н­ня осн. фізіол. показників функціонува­н­ня організму (зокрема з викори­ста­н­ням інвазив. методів), здійсне­н­ня необхід. діагност. процедур (рентґенів. і магнітно-резонансна томо­графія) і власне І. т. Серед осн. зав­дань І. т. — знеболе­н­ня, під­трима­н­ня необхід. рівня гемодинаміки й газооб­міну, внутр. середовища організму, запобіга­н­ня роз­витку термінал. стану. Заходи І. т.: допоміж. кровообіг, штучна вентиляція легень, інфузійна терапія, штучне годува­н­ня, методи замісної терапії (альбумін., перитонеал. діаліз, гемодіаліз), гіпербарична оксигенація, електрокардіостимуляція тощо. Спеціаліз. мед. допомогу надають у від­діл. І. т. та реанімації лікарень, клінік і мед. центрів.