Інфекція

Визначення і загальна характеристика

ІНФЕ́КЦІЯ (лат. infectio, від infecto — отруюю) — процес взаємодії рослинного, тваринного або людського організму з патогенним мікроорганізмом (віруси, бактерії, найпростіші та інші), що відбувається у певних умовах довкілля. Іноді під І. розуміють сам збудник або ж його проникнення у вищий організм. Розрізняють маніфест. (з клін. проявами) і безсимптомну форми І. За тривалістю та особливостями перебігу І. класифікують на гострі (тривають до 3-х міс.), підгострі (від 3-х до 6-ти міс.) і хронічні (більше 6-ти міс.). Крайнім ступ. розвитку І., який характеризується знач. порушенням гомеостазу організму й виникненням зовн. ознак цього (зміна кольору тканин, гарячка, висипка, пронос тощо), є інфекційні хвороби. Залежно від способу зараження розрізняють екзогенні та ендогенні І. При екзоген. І. збудник потрапляє у вищий організм ззовні від хворого організму і безсимптом. носія безпосередньо або через контаміновані (забруднені) ним повітря, воду, харч. продукти, побут. предмети, ґрунт тощо. Ендогенні І. виникають внаслідок активації окремих представників нормал. мікрофлори макроорганізму (як результат пошкодження його цілісності чи ослаблення захисних сил). Інфекц. процес (хвороба) може мати різні ступ. тяжкості: легкий, серед. тяжкості, тяжкий, дуже тяжкий, неусклад. або усклад. перебіг. Одночасне зараження двома чи кількома різними збудниками розглядається як коінфекція. Накладання на інфекц. процес, що вже триває, іншої І. називають суперінфекцією.

Завантажити статтю