Інфрачервоне випромінювання
ІНФРАЧЕРВО́НЕ ВИПРОМІ́НЮВАННЯ — різновид електромагнітного випромінювання. Сюди зараховують електромагнітні хвилі в діапазоні між довгохвильовою ділянкою червоного видимого світла (0,74 мкм) і короткохвильовим радіовипромінюванням. Розрізняють І. в. ближ. (0,74–2,5 мкм), серед. (2,5–50 мкм) та дальньої (50–2000 мкм) обл. Природна сонячна радіація майже на 50 % складається з І. в. У земній атмосфері його найінтенсивніше поглинають молекули води, вуглекислого газу та озону; земної поверхні досягає лише в ясний, безхмарний день. Екол. значення І. в. зумовлене переважно його тепловим ефектом, що виявляється у погіршенні терміч. режиму земної поверхні й умов життя. І. в. постійно діє на організми. Тіла живих істот випромінюють і поглинають інфрачервоне проміння; переважання процесів поглинання над процесами випромінювання може призвести до перегрівання організму й теплового удару.