ЕЛЕКТРОМАГНІ́ТНЕ ВИ­ПРОМІ́НЮВА­Н­НЯ — електромагнітні хвилі (ЕХ), ви­промінювані зарядженими частинками, атомами, молекулами, антенами та іншими ви­промінювальними системами. Залежно від довжини хвилі (частоти коливань) і джерел ви­промінюва­н­ня роз­різняють Е. в. гальмівне, гамма-ви­промінюва­н­ня, рентґенівське, ультрафіолетове, видиме світло, інфрачервоне, мікрохвильове, надвисокочастотне і радіови­промінюва­н­ня. Діапазон ЕХ пере­буває в межах від 10–13 м (ви­промінюва­н­ня атомів і атом. ядер) до 10–1 м і більше. Інтенсивність ви­промінюва­н­ня та швидкість пошире­н­ня ЕХ залежать від властивостей середовища. У неоднорід. середовищі спо­стерігаються явища від­бива­н­ня, заломле­н­ня, дифракції та інтерференції ЕХ. Електромагнітне поле Землі є по­стій. елементом середовища існува­н­ня, до якого адаптувалися організми, проте унаслідок антропоген. діяльності рівень електромагніт. полів в окремих регіонах у сотні разів пере­вищує середнє значе­н­ня рівня природ. поля. Джерелами техноген. електромагніт. полів є різні пере­давальні при­строї, лінії електропередачі, транс­порт тощо. Повітряні лінії електропередачі створюють електромагнітні поля пром. частоти (у європ. країнах вона сягає 50 Гц, у США — 60 Гц). У діапазоні звук. хвиль електромагніт. полів струми пром. частоти (50 Гц) є сильними джерелами ЕХ. Біол. дія ЕХ залежить від частоти колива­н­ня хвилі: з під­вище­н­ням частоти, тобто зменше­н­ням довжини хвилі, біол. дія Е. в. стає більш вираженою; під впливом слабкого Е. в. в організмі порушуються фізіол. функції (ритм серцевих скорочень, рівень кровʼяного тиску, електрична активність мозку, збудливість нервових клітин, процеси обміну, імун­ної активності та ін.), особливо різкі поруше­н­ня спо­стерігаються в організмі, який формується, — ембріоні. Дія Е. в. зумовлює акумулятив. ефект: реакція виникає унаслідок кількох впливів, кожний з яких само­стійно її не викликає. Подібні сумарні ефекти спо­стерігаються і при тривалому без­перерв. впливі ЕХ. У багатьох промислово роз­винутих країнах світу встановлено норми допустимих значень інтенсивності ЕХ, що впливають на людину, — регіональні, нац. і глобальні (див. Електромагнітне за­брудне­н­ня). ВООЗ рекомендує глобальні норми.