Іоанн (Сничов Іван Матвійович)

ІОА́НН (Сничов Іван Матвійович; 09. 10. 1927, с. Нова Маячка, нині смт Цюрупин. р-ну Херсон. обл. — 02. 11. 1995, С.-Петербург) — церковний діяч РПЦ. Доктор церк. історії (1988). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Саратов. духовну семінарію (РФ, 1951), Ленінгр. (нині С.-Петербург) духовну академію (1955). Від 1945 — пономар Петропавлів. храму м. Бузулук (Оренбур. обл., РФ). 1946 рукопоклад. у сан диякона, 1948 — священика. 1956 прийняв чернечий постриг, признач. викл. гомілетики Мінської духов. семінарії. 1957–59 спільно з архієпископом Чебоксарським і Чуваським Мануїлом (Лемешевським) працював над упорядкуванням кн. «Каталог русских православных архиереев периода с 1893 по 1956» та «Топография архиерейских кафедр и викариатств с 1893 по 1956». Від 1959 — викладач Саратов. духов. семінарії. 1961 возвед. у сан ігумена, 1964 — архімандрита. У грудні 1965 хіротонізов. на єпископа Сизранського, від 1976 — архієпископ Куйбишевський і Сизранський. Від 1990 — митрополит Санкт-Петербурзький та Ладозький. Ініціював відновлення «Санкт-Петербургских епархиальных ведомостей» (1993). Автор дослідж. з історії патріаршого намісництва в РПЦ 1925–35 «Состояние в Вере: Очерки церковной смуты» (С.-Петербург, 1995).

Завантажити статтю