Іоасаф

ІОАСА́Ф (Овсянников Василь Семенович; 01(14). 01. 1904, м. Бєлгород, Росія — 02. 04. 1982, м. Ростов-на-Дону, РФ) — церковний діяч РПЦ. Канд. богослов’я (1966). Навч. у Харків. залізнич. технікумі (1931–33), у Ленінграді (нині С.-Петербург) закін. духовні семінарію (1954) та академію. Служив вівтарником у Харкові. 5 січня 1937 таємно прийняв чернечий постриг з рук архієпископа Александра (Петровського). 15 січня 1943 рукопоклад. на ієромонаха, признач. священиком Преображен. собору у Харкові. Від 1944 — у Почаїв. Свято-Успен. лаврі, згодом — Кременец. Свято-Богоявлен. монастирі (обидва — Терноп. обл.): від 1950 — настоятель. 1951 возвед. у сан ігумена. Від 1953 — 2-й священик кафедр. собору Полтави. Від 1955 — у Воскресен. соборі м. Фрунзе (нині Бішкек), від 1959 — в Успен. кафедр. соборі Ташкента. 1964 возвед. у сан архімандрита. 1966 патріархом Московським і всієї Русі Алексієм І (Симанським) хіротонізов. на єпископа Пермського і Солікамського. Від 1973 — єпископ Ростовський і Новочеркаський. 9 вересня 1977 возвед. у сан архієпископа.

Завантажити статтю