Розмір шрифту

A

Іоасаф

ІОАСА́Ф (Шибаєв Валентин Володимирович; 02. 01. 1954, с. Пристань Бєлгород. обл., РФ) — церковний діяч. Ордени св. архістратига Божого Михаїла (1999), св. рівноапостол. князя Володимира Великого 3-го ступеня (2004). Навч. у Харків. с.-г. інституті (1971–73), закiн. Моск. духовну семінарію і академію (1983). У 1977 рукопоклад. у сан священика. 1978 прийняв чернечий постриг. Від 1985 — настоятель Свято-Троїц. собору у м. Обоянь (Курська обл., РФ). 1991 перейшов із МП до Вільної РПЦ. 1993 признач. керуючим Курсько-Обоян. єпархії РПЦ за кордоном. 19 лютого 1995 хіротонізов. на єпископа Бєлгородського i Обоянського УПЦ КП, 23 січня 2000 возведений до сану архієпископа. 2012 возведений до сану митрополита.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
11
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
церковний діяч
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
12534
Вплив статті на популяризацію знань:
29
Бібліографічний опис:

Іоасаф / С. О. Плахотнюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011, оновл. 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-12534.

Ioasaf / S. O. Plakhotniuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2011, upd. 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-12534.

Завантажити бібліографічний опис

Євгеній (Зернов)
Людина  |  Том 9  |  2024
В. С. Муха
Євлогій
Людина  |  Том 9  |  2009
А. В. Стародуб
Євлогій
Людина  |  Том 9  |  2009
В. Г. Мудрик
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору
Іоасаф Енциклопедія сучасної України