Розмір шрифту

A

Іоносфери Інститут НАНУ та Міністерства освіти і науки України

ІОНОСФЕ́РИ Ін­ститут НАНУ та Міністерства освіти і науки України — науково-дослідна установа, що ви­вчає фізичні властивості іоно­сфери Землі. Засн. 1991 на базі ОКБ радіофіз. досліджень іоно­сфери Харків. політех. ін­ституту. Провадить екс­перим. і теор. дослідж. геокосмосу за допомогою найбільш інформатив. радіофіз. методу некогерент. роз­сія­н­ня радіохвиль. У складі Ін­ституту — 3 від­діли (фізики іоно­сфери; радіофіз. досліджень іоно­сфери; іоно­сфер. інформатики) та 8 секторів (геофізики, радіофізики, впливу на іоно­сферу потуж. радіохвилями, пере­давал. апаратури та антен­но-фідерних при­строїв, при­ймал. апаратури, обробки сигналів, інформ.-аналіт., моделюва­н­ня іоно­сфери). Ін­ституту під­порядков. Іоно­сферна обсерваторія (м. Зміїв Харків. обл.), заг. тер. якої прибл. 23 га, площа робочих приміщень і тех. споруд — бл. 7000 м2; складається з унік. комплексу наземних радіофіз. засобів, що є єдиним подібного типу на серед. широтах центр.-європ. регіону, а саме: радар некогерент. роз­сія­н­ня метрового діапазону потуж. до 3 МВт в імпульсі, оснащ. 2-дзеркал. парабол. антеною вертикал. ви­промінюва­н­ня діаметром 100 м; радар некогерент. роз­сія­н­ня метрового діапазону з повноповорот. антеною діаметром 25 м; автоматична іоно­сферна станція. 2001 по­становою КМ України цей комплекс включено до пере­ліку наук. обʼєктів, що становлять нац. на­дба­н­ня України. Основні напрями наук. досліджень: морфологія середньоширот. іоно­сфери для моделюва­н­ня й про­гнозува­н­ня її стану залежно від соняч. активності; вплив геокосміч. бур на параметри нейтрал. та іонізов. складових геокосміч. плазми; атмо­сферно-іоно­сферні хвильові збуре­н­ня над Україною, викликані варіаціями косміч. погоди, а також від­даленими запусками косміч. апаратів та впливом на іоно­сферу потуж. короткохвильового ви­промінюва­н­ня. У висотному діапазоні 120–1500 км вимірюються такі характеристики навколозем. космосу, як концентрація електронів та іонів, температура заряджених частинок, швидкість руху іоно­сфер. плазми, іон­ний склад тощо. Результати іоно­сфер. досліджень є важл. для про­гнозува­н­ня умов пошире­н­ня радіохвиль, під­вище­н­ня точності засобів радіолокації та радіонавігації, а також для створе­н­ня цілісної картини іоно­сфер. процесів і сонячно-земних звʼязків. На основі спо­стережень спів­робітники Ін­ституту за­пропонували напів­емпіричну модель іоно­сфери для середніх широт центр.-європ. регіону. В Ін­ституті працює 51 особа, зокрема 8 д-рів і 4 канд. наук. Іоно­сферні дослідже­н­ня за допомогою методу некогерент. роз­сія­н­ня вперше в СРСР започаткував В. Таран, який очолював ново­створ. Ін­ститут до 2009. Вагомий внесок у роз­робле­н­ня цього методу в Україні зробили Ф. Чорний, І. Пресняков, у цьому ж напрямі працюють В. Пуляєв, Є. Рогожкін, Т. Скворцов та ін. Від 2009 Ін­ститут очолює І. Домнін.

Д. А. Дзюбанов

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2011
Том ЕСУ:
11
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наукові центри
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
12562
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
35
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1
  • середня позиція у результатах пошуку: 3
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 3):
Бібліографічний опис:

Іоносфери Інститут НАНУ та Міністерства освіти і науки України / Д. А. Дзюбанов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-12562.

Ionosfery Instytut NANU ta Ministerstva osvity i nauky Ukrainy / D. A. Dziubanov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2011. – Available at: https://esu.com.ua/article-12562.

Завантажити бібліографічний опис

Історії України Інститут НАНУ
Наукові центри  |  Том 11  |  2025
О. С. Рубльов
Біології південних морів Інститут ім. О. Ковалевського
Наукові центри  |  Том 3  |  2004
А. Г. Сивцова
Біології тварин Інститут УААН
Наукові центри  |  Том 3  |  2024
Р. Я. Іскра
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору