Ірпінська осушувально-зволожувальна система
ІРПІ́НСЬКА ОСУ́ШУВАЛЬНО-ЗВОЛО́ЖУВАЛЬНА СИСТЕ́МА — меліоративна система в Київській області, у заплаві річки Ірпінь та її приток Унави, Бобриці тощо. Споруджена 1947–54, реконструйована 1979–81. Призначена для двосторон. регулювання водного режиму на пл. 8,2 тис. га, зокрема під с.-г. угіддями — 7,4 тис. га. Поверхня в межах системи рівнинна; ґрунт. покрив представлений болот., дерновими та дерново-підзолистими ґрунтами. Землі осушуються мережею відкритих каналів і матеріал. дренажем. Водорегулювання на магістрал. каналі (відрегульов. русло на відтинку 131 км р. Ірпінь) забезпечується 13-ма автомат. перегороджувал. спорудами, на міжгосп. каналах осушув. мережі (заг. довж. 395 км) — 560-ма напівавтомат. шлюзами-регуляторами. У верхів’ї р. Ірпінь для акумуляції поверхн. вод споруджено 2 водосховища — Лісове і Корнинське заг. об’ємом 17,5 млн м3. Двостороннє регулювання водного режиму в каналах і у ґрунті відбувається шляхом інфільтрації води з відкритих каналів та проведення підґрунт. зволоження по кротовому і гончар. дренажах. На підвищених ділянках використовують дощувал. машини. На меліоров. с.-г. угіддях вирощують овочі та корм. культури.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
