Розмір шрифту

A

Ісламізм

ІСЛАМІ́ЗМ — ідеологія організацій, партій та збройних угруповань, що використовують іслам як універсальну про­граму політичного, економічного та соціального устрою су­спільства. Початки локал. ісламіст. рухів припадають на 1930–40-і рр., від­коли по­стали організації «Братів-мусульман» (Єгипет, 1928) та «Джамаат-і-ісламі» (Паки­стан, 1941), однак виникне­н­ня сучас. мілітаризов. І. як фактора між­нар. від­носин повʼяз. з успіхом іслам. революції в Ірані 1979 та результатами рад.-амер. проти­стоя­н­ня в Афгані­стані (1979–89). Осн. причиною спалаху І. вважають системну кризу іслам. су­спільств, що виникла в результаті не­вдалих спроб його модернізації. Крім того, екон. не­стабільність, соц. роз­шарува­н­ня, деспот. політ. режими, військ. поразки в арабо-ізраїл. конфліктах при­звели до роз­чарува­н­ня в зх. моделях сусп. устрою і сприяли виникнен­ню числен. рухів, що ви­ступали за пошук власної, автентич. моделі роз­витку іслам. світу. Ісламісти вважають, що сучасні мусульм. су­спільства зокрема та світ загалом пере­бувають у стані невірства («куфр») або невігластва («джахілійя»), а, отже, потребують радикал. пере­творе­н­ня. Тому заг. рисою ідеології І. стало твердже­н­ня, що іслам має бути основою соц.-політ. ладу та регулювати всі сфери життя су­спільства. Гол. мета І. — встановле­н­ня порядку за нормами шаріату (законами Ал­лаха) в межах окремих держав, а в пер­спективі — і в усьому світі. Задля досягне­н­ня цієї мети ісламісти від­родили концепцію джихаду (війни з невірними) як одного з пріоритет. обовʼязків мусульманина, а також активно залучають іслам для об­ґрунтува­н­ня актів насильства. Гол. ідеологами І. у 20 ст. вважають С. Кутба (Єгипет), Абу Ала аль-Мавдуді (Паки­стан), імама аль-Хомейні (Іран). Однак, не­зважаючи на те, що ісламіст. рухи обʼ­єд­нані спільними базовими ідеол. засадами, І. по­стає як дуже неоднорід. диверсифіков. феномен, зумовл. як внутр.-іслам. чин­никами — сунізмом, шиїзмом, ваг­габізмом, — так і суперечностями щодо ро­зумі­н­ня «іслам. порядку». За мас­штабами діяльності та територ. осягне­н­ня роз­різняють локал. (нац.-визв. рухи «Хамас» у Палестині, «Харакат ул-Муджахідін» у Кашмірі, Індія, числен­ні мілітаризов. угрупова­н­ня, зокрема «Талібан» в Афгані­стані та «Іслам. фронт спасі­н­ня» в Алжирі) та глобал. І., що не ви­знає кордонів сучас. нац. держав і, навіть під­тримуючи окремі локал. ісламіст. рухи, залишається транс­нац. структурою із мас­штаб. зав­да­н­нями діяльності (рухи «аль-Каїда», а також партія визволе­н­ня «Хізбу-т-тахрір»). Для реалізації своїх цілей ісламісти вдаються до різних стратегій, які за­стосовують одночасно чи ж комбінують залежно від політ. ситуації як засоби тактич. маневрува­н­ня. Найпоширеніша стратегія, що стала асоціюватися з І., — джихад як збройна боротьба, серед форм якої — політ. вбивства (напр., президента Єгипту А. Садата 1981), рев. пов­ста­н­ня (громадян. війна в Алжирі 1991–2002), терорист. акти (11 вересня 2001 у Нью-Йорку). Ін., мирна, стратегія І. — «да-ва» (заклик), або пропаганда «іслам. ріше­н­ня» за допомогою культурно-просвітн., благодійниц. діяльності, соц. та освіт. проектів. Її активно використовують транс­нац. іслам. структури, зокрема «Хізбу-т-тахрір» та «Брати-мусульмани». На­прикінці 1980-х рр. набула пошире­н­ня стратегія «хізбійя» (партійність), або участь у легітим. політ. боротьбі, виборах, спроба отримати владу демократ. шляхом. Так, на легал. засадах діють ісламіст. партії в Туреч­чині, Йор­данії, Марок­ко. Не­зважаючи на апеляції до минулого і спроби встановле­н­ня норм, сформов. у середньовіч­чі, І. по­стає як цілком модер. феномен, по­єд­нуючи риси соц., політ. та реліг. рухів.

Літ.: L. Guazzone. Islamism and islamists in the contemporary Arab World // The Islamist Dilemma: The Political Role of Islamist Movements in the Contemporary Arab World. Reading, 1995; M. Kramer. Coming to terms: fundamentalists or islamists? // Middle East Quarterly. 2003, Spring; M. Mozaffari. What is islamism? History and definition of a concept // Totalitarian Movements and Political Religions. 2007. Vol. 8, № 1.

Д. В. Шестопалець

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2011
Том ЕСУ:
11
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
12736
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
342
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3
  • середня позиція у результатах пошуку: 13
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 13):
Бібліографічний опис:

Ісламізм / Д. В. Шестопалець // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-12736.

Islamizm / D. V. Shestopalets // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2011. – Available at: https://esu.com.ua/article-12736.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору