Ісландія, Республіка Ісландія

Визначення і загальна характеристика

ІСЛА́НДІЯ, Республіка Ісландія (Island, Lýdveldid Island) — острівна держава у пів­нічній частині Атлантичного океану, на пів­нічному заході Європи. На Пн. омивається Ґренланд., на Сх. — Норвез. морями, на Зх. Данська протока від­окремлює І. від Ґренландії. Площа 103 тис. км². Насел. 308,9 тис. осіб (2010), пере­важно ісландці (94 %). Природ. приріст насел. 0,7 % (при рівні фертильності 1,89 дитини на одну жінку). Міське насел. складає 92 %. Віро­сповіда­н­ня: 80,7 % насел. належать до Лютеран. Церкви І., 2,5 % — РКЦ, 2,4 % — Лютеран. Вільної Церкви Рейкʼявіка, 1,6 % — Лютеран. Вільної Церкви Гапнарф­йордура. Адм. поділ — 8 регіонів. Столиця — Рейкʼявік (198 тис. осіб; 2009). Найбільші міста: Гапнарф­йордур, Ґрундартанґі, Ісаф­йордур, Акюрейрі, Сейдісф­йордур, Рейдарф­йордур. Держ. мова — ісландська. Держ. устрій — республіка. Глава держави — президент. Законодав. орган — однопалат. парламент (Альтинґ). Грош. одиниця — ісланд. крона. Член ООН, НАТО, МВФ, СОТ, Ради Європи, ОБСЄ.

У 8 ст. територію сучас. І. населяли монахи-від­людники. На­прикінці 9 ст. на о-в висадилися вікінги, які дали йому назву «Земля Льоду». Вікінги заснували столицю — Рейкʼявік, утворили Альтинґ — найдавніший у світі парламент, від­крили о-в Ґренландія. Від 1262 — під владою Норвегії. У 10 ст. у країні набуло пошире­н­ня християнство, а 1056 створ. першу незалежну єпархію. Після при­єд­на­н­ня Норвегії до Данії (14 ст.) король Крістіан ІІІ за­провадив в І. лютеранство (1550) і, водночас, централіз. упр. й торг. монополію. 18 ст. в історії І. по­значене епідемією віспи, виверже­н­ням вулкана, голодом, що при­звело до значного скороче­н­ня насел. й еміграції (пере­важно до США та Канади). 1843 ісландці домоглися поновле­н­ня діяльності Альтинґу. 1918 І. стала незалеж. королівством в унії з Данією. 1944 проголошена незалежна республіка. 2-а пол. 20 ст. по­значена екон. зро­ста­н­ням, однак від 1958 між І. та Великою Британією періодично загострювалися від­носини щодо роз­межува­н­ня риболов. зон («тріскові війни»), оскільки рибальство і тварин­ництво були на той час осн. ста­т­тями нац. доходу. Із при­єд­на­н­ням І. до Європ. екон. простору (1994) економіка країни за­знала значного роз­витку, який був пере­рваний екон. кризою 2008.

І. роз­таш. на о-ві вулкан. походже­н­ня. Більшу частину її території за­ймає плато (400–800 м) з гір. і вулкан. масивами (1000–1500 м). Нараховується бл. 200 вулканів, серед них — Гекла, Лакі, Ейяфʼядлаекюдль (найвища точка І. на льодовику Ватнаєкюдль — Гван­надальсгнукюр; 2119 м). 21 березня 2010 роз­почалося виверже­н­ня вулкана Ейяфʼядлаекюдль, пік якого припав на 14 квітня, коли в атмо­сферу було викинуто небезпечну кількість попелу. Від 15 квітня європ. країни почали закривати повітр. про­стір для всіх польотів, згодом ситуація стабілізувалася. Бл. 6 % території — лавові поля. На Пн. Зх., Пн. і Сх. скелясті береги роз­членов. затоками і фіордами. Пд.-зх. і пд. береги — піщані, вирівняні. Є числен­ні гейзери, мінерал. джерела. Часто бувають землетруси. Клімат субарктич. мор.; середня температура січня від –3 до +2 °С (у гір. р-нах — від –15 до –5 °С); липня — від +7 до +12 °С. Кількість опадів на Пд. та Пд. Зх. — до 1000 мм, на схилах гір. масивів — до 3000 мм, у внутр. р-нах — 300–500 мм. Річна сума опадів на пд. березі 2390 мм, на пн. — 465 мм. На клімат о-ва значно впливає тепла течія Ґольфстрім, тому порт Рейкʼявік не замерзає, а середня температура у столиці становить +5 °С. Бл. 11,4 % тер. І. вкрито льодовиками. Річки короткі; є водо­спади, багато озер. Значні території — камʼянисті роз­сипища з роз­рідженим мохово-лишайник. покривом або взагалі без рослин. покриву. Є не­значні масиви берез. лісів. Тварин. світ пред­ставлений білими ведмедями, моржами, тюленями, песцями, норками, пн. оленями, різноманіт. видами птахів, риб та ін. Нац. парки: «Тінґведлір», «Єкюльсаургльювюр», «Міватн-ог-Лахсау», «Скафтафедль». Є родовища ісланд. шпату, сірки; гідро- та геотермал. ресурси.

До світ. екон. кризи 2008 І. належала до країн зі стабільно зростаючою економікою та високим рівнем добробуту насел. ВВП становить 11,86 млрд дол. США (2010), у роз­рахунку на особу — 38,4 тис. дол. США. Від 1990-х рр. провід­ну роль ві­ді­грає сектор послуг (69,9 %), особливо фінанс., з про­грам. забезпече­н­ня, біо­технологій та туризму. Пром-сть становить 24,7 % у структурі ВВП, провід­ні галузі: гідро- та геотермал. енергетика, теплопо­стача­н­ня, видобуток газу, виробництво алюмінію та феро­сплавів. С. госп-во спеціалізується на тварин­ництві (вівчарство, свинарство, велика рогата худоба) та пере­робці його продукції, на вирощуван­ні картоплі та овочів. Традиційно високо роз­винена рибна пром-сть (12 % у структурі ВВП), яка забезпечує 40 % екс­порт. надходжень. І. залишається одним із провід. світ. виробників рибо­продуктів. Імпортує машини й устаткува­н­ня, продукцію нафт., харч. та легкої пром-стей; екс­портує рибу та рибо­продукти (40 %), продукцію алюм. промисловості та тварин­ництва. Осн. торг. партнери: Нідерланди, Німеч­чина, Велика Британія, Іспанія, Данія, Скандинав. країни, США, Китай, Бразилія. Саме екон. заходи ЄС щодо протидії кризі та побоюва­н­ня у країні щодо контролю над рибними ресурсами призупинили рух І. до ЄС. У країні — 6 між­нар. аеропортів (осн. — ім. Л. Ейріксона у Кеблавіці), 3 порти (Рейкʼявік, Ґрандартанґі, Гапнарф­йордур). Серед видат. пред­ставників І. — письмен­ники С. Стурлусон, С. Тордарсон, Й. Гальґрімс­сон, Б. Тораренсен, М. Йохумс­сон, Е. Бенедихтс­сон, Г.-К. Лакснесс, Ґ. Ґун­нарс­сон; спів­ачка Бйорк. Ісланд. письмен­ник Ґ. Данієльс­сон пере­клав низку творів укр. письмен­ників («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського, «Заповіт» Т. Шевченка, «Каменярі» І. Франка), опублікував стат­ті про М. Коцюбинського та І. Франка. Дипломат. від­носини між Україною та І. встановлено 30 березня 1992.

О. О. Любіцева

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю