Історичних коштовностей України Музей

ІСТОРИ́ЧНИХ КОШТО́ВНОСТЕЙ УКРАЇ́НИ Музей Засн. 1963 у Києві як від­діл «Золота комора» Київ. істор. музею, 1965 отримав статус музею, від 1968 — Музей істор. коштовностей УРСР (філія Держ. істор. музею УРСР), від 1991 — сучасна назва (філія Нац. музею історії України). Від­критий для від­відувачів 1969. Поштовхом до створе­н­ня музею стало виявле­н­ня у ході роз­копок скіф. курганів на Пд. УРСР під керівництвом О. Тереножкіна та його учнів і послідовників знач. кількості унікал. коштов. речей. Усупереч існуючій з імпер. часів традиції від­давати найцін­ніші знахідки до центр. музеїв Москви й Ленін­града (нині С.-Петербург), археологи вирішили залишити їх в УРСР. Ді­знавшись про результати роз­копок, дир. Ермітажу (Ленін­град) М. Артамонов звернувся з від­повід. запитом до президента АН УРСР О. Пал­ладіна, однак остан­ній від­дав роз­порядже­н­ня пере­дати всі матеріали до Київ. істор. музею і надалі залишати істор. памʼятки в УРСР. Основу зі­брань музею, роз­таш. у т. зв. Ковніров. корпусі (памʼятка архітектури 18 ст.) на тер. Києво-Печер. лаври, склали колекції, пере­дані 1964–68 Київ. істор. музеєм, а також музеями Дні­пропетровська, Миколаєва, Ужгорода, Житомира, Чернівців, Херсона, Львова, Севастополя, Сімферополя, Полтави, Івано-Франківська та ін. міст (загалом 2400 виробів ужитк. мистецтва й археол. знахідок із дорогоцін. металів). Знач. внесок у поповне­н­ня колекцій зробив Ін­ститут археології АН УРСР (Київ), котрий надав понад 30 тис. екс­понатів. До них уві­йшли також дорогоцін­ні знахідки, виявлені під час археол. роз­копок, проведених каф. археології Дні­проп. і Донец. університетів. З часу заснува­н­ня фондово-закупівел. комісія ві­дібрала та закупила тисячі предметів музей. значе­н­ня різних епох у приват. осіб і установ (Київ. ВО «Ювелір­пром» та ін.), частину екс­понатів пере­дали працівники держ. митниці. Нині у фондах — 56 тис. од. зберіга­н­ня. Осн. роз­діли музею: археол. памʼятки доби бронзи та скіфо-сармат. часу, періоду ран­ніх словʼян і Київ. Русі, предмети ужитк. мистецтва кін. 16 — поч. 21 ст. Діють екс­позиц., фондів, ре­ставрац. (від­новлено понад 20 тис. памʼяток ювелір. мистецтва) і наук.-просвітн. від­діли. У музеї зі­брано найбільшу в світі колекцію скіф. золота 7–4 ст. до н. е. Серед. ювелір. виробів словʼян і майстрів часів Київ. Русі — прикраси, виготовлені у техніці пере­город. емалей, зокрема золота діадема 2-ї пол. 12 ст. зі скарбу, зна­йденого на Черкащині. Укр. золотарство пред­ставлене збіркою культових предметів (митри, потири, панагії, шати до ікон тощо), більшість з яких оздоблена коштов. камі­н­ням. Є колекції рос. (17 — поч. 20 ст.) і зх. (15–19 ст.) ювелір. мистецтва, бл. 400 предметів євр. культового срібла (18 — поч. 20 ст.). Зберігаються шедеври антич. ювелір. мистецтва: золота пектораль з кургану Товста Могила, срібна чаша з Га­йманової Могили та золотий «шолом» з Пере­дерієвої Могили. Спів­роб. проводять систематизацію та атрибуцію екс­понатів, досліджують історію ювелір. мистецтва. За результатами організов. між­нар. симпозіумів і наук. конф. від 1993 виходить часопис «Музейні чита­н­ня». Від 1975 музей здійснює між­нар. ви­ставк. діяльність у країнах Європи, США, Канаді, Японії. Директор — Л. Строкова (від 2004).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю