Іустин

Визначення і загальна характеристика

ІУСТИ́Н (Охотін Іван Якович; 12(24). 11. 1823, м. Арзамас, нині Нижньогород. обл., РФ — 25. 05(07. 06). 1907, м. Воскресенськ, нині Іскра Моск. обл.) — церковний діяч РПЦ. Магістр богословʼя (1855). Закін. С.-Петербур. духовну академію (1853). 20 травня того ж року прийняв чернечий постриг, во­звед. у сан ієромонаха, 1857 — архімандрита. Від 1855 — у Ярослав. духов. семінарії (Росія): ін­спектор, від 1858 — ректор. 25 травня 1871 хіротонізов. на єпис­копа Острозького, вікарія Волин. єпархії. Від 1879 — єпис­коп Харківський та Охтирський, від 1882 — Подільський і Брацлавський, від 1887 — Курський і Бєлгородський, від 1893 — архі­єпис­коп Херсонський та Одеський. Ініціював від­кри­т­тя Комітету православ. місіонер. товариства в м. Камʼянець-Подільський (нині Хмельн. обл.; 1885), реорганізував сільс. училища Поді­л­ля на церк.-парафіял. школи. Опікувався духов. освітою, зокрема заснував жін. єпарх. училище в Єлисавет­граді (нині Кірово­град), роз­будував Одес. духовну семінарію (1900–03). Від 1905 — на спокої у Воскресен. Ново-Єрусалим. ставропіг. монастирі.

Літ.: Высоко­преосвящен­ный Иустинъ, бывший архиепи­скопъ Херсонскій и Одес­скій // Херсон. епарх. вѣдомости. 1907, 1 июля; Андреевскій Е. К. Къ воспоминаниямъ о высоко­преосвящен­номъ Иустинѣ, бывшемъ архиепи­скопѣ Херсонскомъ и Одес­скомъ // Рус. старина. 1908. Т. 133, № 1.

Т. Л. Поліщук

Завантажити статтю