Іустин
ІУСТИ́Н (Охотін Іван Якович; 12(24). 11. 1823, м. Арзамас, нині Нижньогород. обл., РФ — 25. 05(07. 06). 1907, м. Воскресенськ, нині Іскра Моск. обл.) — церковний діяч РПЦ. Магістр богослов’я (1855). Закін. С.-Петербур. духовну академію (1853). 20 травня того ж року прийняв чернечий постриг, возвед. у сан ієромонаха, 1857 — архімандрита. Від 1855 — у Ярослав. духов. семінарії (Росія): інспектор, від 1858 — ректор. 25 травня 1871 хіротонізов. на єпископа Острозького, вікарія Волин. єпархії. Від 1879 — єпископ Харківський та Охтирський, від 1882 — Подільський і Брацлавський, від 1887 — Курський і Бєлгородський, від 1893 — архієпископ Херсонський та Одеський. Ініціював відкриття Комітету православ. місіонер. товариства в м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.; 1885), реорганізував сільс. училища Поділля на церк.-парафіял. школи. Опікувався духов. освітою, зокрема заснував жін. єпарх. училище в Єлисаветграді (нині Кіровоград), розбудував Одес. духовну семінарію (1900–03). Від 1905 — на спокої у Воскресен. Ново-Єрусалим. ставропіг. монастирі.
Рекомендована література
- Высокопреосвященный Иустинъ, бывший архиепископъ Херсонскій и Одесскій // Херсон. епарх. вѣдомости. 1907, 1 июля;
- Андреевскій Е. К. Къ воспоминаниямъ о высокопреосвященномъ Иустинѣ, бывшемъ архиепископѣ Херсонскомъ и Одесскомъ // Рус. старина. 1908. Т. 133, № 1.
Завантажити статтю
2.jpg)
Людина 
.jpg)
