ІУСТИ́Н (Полянський Михайло; 15(27). 05. 1830, с. Богатирьово Воронез. губ., Росія — 26. 09(09. 10). 1903, с. Червоний Маяк, нині Берислав. р-ну Херсон. обл.) — церковний діяч РПЦ. Магістр богословʼя (1870). Закін. Воронез. духовну семінарію (1853), Київ. духовну академію (1869). 26 вересня 1854 рукопоклад. у сан священика, 1 червня 1862 прийняв чернечий постриг, пере­бував у Києво-Брат. монастирі, 1872 во­звед. у сан архімандрита. 1869–70 — викладач кафедри осн. догмат. і морал. богословʼя Харків., 1870–75 — ін­спектор Литов. (Вільно, нині Вільнюс), 1875–84 — ректор Ко­стром. (Росія) духов. семінарій. 27 січня 1885 хіротонізов. у сан єпис­копа Михайловського, вікарія Рязан. єпархії, від 10 серпня того ж року — єпис­коп Новомиргородський, вікарій Херсон. єпархії, від 1889 — єпис­коп Тобольський та Сибірський, від 1894 — Рязанський і Зарайський, від 1896 — Уфимський та Мензелинський. Від 1900 керував Рененбур. Петропавлів. пустин­ню Рязан. єпархії. У травні 1903 пере­міщ. на спокій до Григоріє-Бізюкового монастиря Херсон. єпархії. 1988 прославлений як місцевошанов. святий Воронез. єпархії.