Іщук Юрій Лукич
ІЩУ́К Юрій Лукич (26. 01. 1930, с. Журавники, нині Горохів. р-ну Волин. обл. — 24. 10. 2016, Київ) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (1979), професор (1980). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1972). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Державні нагороди СРСР. Закін. Львів. політех. інститут (1954). Працював 1954–62 на Бердян. дослід. нафтоолив. заводі (Запоріз. обл.); водночас 1956–59 учителював. Від 1962 — в Укр. НДІ нафтоперероб. промисловості «МАСМА» (Київ): 1962–66 — зав. лаб., 1966–2005 — заступник директора з наукової роботи, від 2005 — наук. консультант; за сумісн. від 1997 — професор кафедри хім. технології нафти та газу Нац. університету «Львівська політехніка». Фахівець з перероблення нафти та газу. Осн. наук. інтереси стосуються вивчення хімії, реології та технології пластич. мастил. Брав участь в укладанні англо-нім.-рос.-укр. «Словника з мастильних матеріалів і техніки мащення» (Л., 2003).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Технология пластичных смазок. К., 1986; Rheological and Thermophisical Properties of Greases. New York, 1988 (співавтор); Состав, структура и свойства пластичных смазок. К., 1996; Пластичные смазки // Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Ассортимент и применение: Справоч. Москва, 1999 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
