Йосип
ЙО́СИП (Савраш Йосип Михайлович; 27. 04. 1909, с. Черніїв, нині Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. — 05. 06. 1984, там само) — церковний діяч РПЦ. Ордени св. рівноапостол. великого князя Володимира (1963) та преподобного Сергія Радонезького 2-го ступеня Закін. Станіслав. духовну семінарію (нині Івано-Франківськ; 1927), продовжував студії в м. Іннсбрук (Австрія), здобув ступ. магістра у Львів. університеті (1936). У 1932 рукопоклад. на пресвітера УГКЦ. Служив настоятелем Покров. церкви у Станіславі, Троїц. церкви у с. Золотий Потік (нині смт Бучац. р-ну Терноп. обл.; 1938–40), Благовіщен. церкви м. Снятин (нині Івано-Фр. обл.; 1940–46). Активно підтримував ініціативну групу та був учасником Львівського собору 1946, на якому перейшов до РПЦ. Відтоді — настоятель Михайлів. церкви у Снятині (від 1948 — у сані протоієрея). 2 серпня 1957 у Києво-Печер. Свято-Успен. лаврі прийняв чернечий постриг, возвед. у сан архімандрита, 4 серпня того ж року у Володимир. соборі митрополитом Київським і Галицьким Іоанном (Соколовим) хіротонізов. на єпископа Станіславського та Коломийського (від 1962 — Івано-Франківський і Коломийський), 1965 возвед. у сан архієпископа. 1982 звільн. на спокій.