Йоффе Адольф Абрамович

ЙО́ФФЕ Адольф Абрамович (10(22). 10. 1883, Сімферополь — 17. 11. 1927, Москва) — партійний діяч, дипломат. 1902 вступив до РСДРП. Навч. у Берлін. і Цюрих. університетах, завершив мед. освіту в Відні (спеціалізувався з психоаналізу). Вів агітац. роботу в Москві, Баку, Криму, разом із Л. Троцьким (був його найближчим соратником) від 1908 видавав у Відні г. «Правда» (згодом газету з такою ж назвою заснували більшовики). 1912 заарешт. в Одесі й засланий до Сибіру. Після Лютн. революції 1917 переїхав до Петрограда (нині С.-Петербург), приєднався до більшовиків, взяв участь у жовтн. перевороті 1917. У листопаді 1917 — січні 1918 — голова, січні–лютому 1918 — консультант більшов. делегації на Брест. мирних переговорах; у квітні–грудні 1918 — повпред РСФРР у Німеччині (разом з ін. співроб. посольства висланий за фінансування закупівлі зброї та надання інформ. і пропагандист. допомоги нім. соціал-демократам у розгортанні революції); 1919–20 — чл. Ради оборони й нарком держ. контролю УСРР. Як дипломат 1920–22 взяв участь у мирних переговорах з країнами Балтії, Ризькій мирній конф., Ґенуез. міжнар. конф. 1922–24 — повпред СРСР у Китаї, 1924–25 — в Австрії. Очолив троцькіст. опозицію, однак через важку хворобу не зміг взяти активну участь у боротьбі проти сталін. курсу в партії і покінчив життя самогубством.

Завантажити статтю