Іконник Віктор Михайлович

ІКО́Н­НИК Віктор Михайлович (29. 09. 1929, с. Іванівка Семенів. р-ну, нині Полтав. обл. — 18. 01. 2000, Київ) — хоровий диригент, педагог. Чоловік В. Захарченко. Народний артист УРСР (1989). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1982). Закін. Одес. консерваторію (1957; викл. К. Пігров, Д. За­грецький). Від­тоді — викладач Ніжин., 1961–73 — Київ. пед. ін­ститутів, водночас 1961–68 — Київ. консерваторії. Організатор (1964) аматор. камер. хору у Києві, який 1973 реорганіз. у Київ. камер. хор (від 1981 — ім. Б. Лятошинського), 1973–89 — його худож. кер. і гол. диригент. 1992 створив на базі хору Ансамбль класич. музики ім. Б. Лятошинського (хор і оркестр). Створ. ним колективи повернули традицію камер. хор. виконавства, що до­зволило І. з невеликою кількістю спів­аків досягти «інструм. звуча­н­ня», без­доган. чистоти строю, ритм. точності, злагодженого ансамблю як окремих партій, так і хору в цілому, вираз. нюансува­н­ня та гнучкої агогіки. Завдяки цьому він зміг під­няти пласти хор. літ-ри від ренесансу, бароко, класицизму до модерну й авангарду, що до цього не було до­статньо пред­ставлено у хор. виконавстві. І. — автор хор. творів та обробок нар. пісень. Сприяв від­роджен­ню інтересу в Україні до великих на­дбань світ. хор. музики, вершиною якої стало викона­н­ня «Високої меси» Й.-С. Баха, ораторій Й. Гайдна, Ф. Мендельсона, Ґ. Генделя, вітчизн. музики 17–18 ст.: твори М. Дилецького, Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя. І. належить викона­н­ня складних вокально і стилістично творів Б. Лятошинського, М. Колес­си, Л. Грабовського, Ю. Іщенка, В. Бібика, Л. Дичко та ін. Вплив І. на хор. виконавство проявився у створен­ні числен. камер. хорів в областях і р-нах, навч. закладах, в самодіяльності, що активізувало хор. виконавство та композитор. творчість в Україні. Автор зб. «Хорові мініатюри» (К., 1981).

Завантажити статтю